Метрополітен: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 74:
У наступні десятиліття метрополітени почали споруджувати у багатьох великих містах світу. Приклад Лондона наслідували [[Ліверпуль]] і [[Глазго]], [[Нью-Йорк]] і [[Чикаго]], [[Берлін]] і [[Гамбург]], [[Мадрид]], [[Токіо]], [[Будапешт]], [[Буенос-Айрес]], [[Афіни]], [[Париж]] та інші.
 
[[15 травня]] [[1935]] року вперше відчинилися двері тринадцяти станцій першої черги [[Московський метрополітен|Московського метрополітену]]. Людей зустріли казкові підземні палаци, де не відчувався гнітючий морок підземелля, де різноколірнийрізнокольоровий мармур і полірований граніт підкреслюють тонкі переливи кришталю іта блиск позолоти. Саме тоді склалася радянська традиція багатого оздоблення станцій, що, окрім суто естетичної функції, відігравала певну пропагандистську роль. Слід зазначити, що роботи з оздоблення станцій складають лише невеличку частину від загальних витрат будівництва підземних ліній.
 
У [[1955]] році відкрився рух на підземній залізниці в [[Санкт-Петербург|Ленінграді]].
 
У [[1960]] році почав діяти [[Київський метрополітен]], в [[1975]] році — [[Харківський метрополітен]], в [[1995]]  — [[Дніпропетровський метрополітен]].
 
У [[1986]] році почав діяти [[Криворізький швидкісний трамвай]], який є прикладом так званого «легкого метро».
 
Будівництво метрополітену у [[Донецький метрополітен|Донецьку]] зупинено.