Фігура Землі: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Inna Z (обговорення | внесок)
VINRARUS (обговорення | внесок)
Фігура Землі в Біблії.
Рядок 5:
== Історія розвитку уявлень ==
Ще [[первісні люди]] почали замальовувати, а з появою [[Писемність|писемності]] і записувати знання про навколишній світ, навчились схематично зображувати місцевість. Поступово нагромаджувались знання про форму земної поверхні. За браком інформації про загальну форму Землі включалася фантазія. У різні часи і в різних народів уявлення про планету були досить різноманітними. Стародавні індійці вважали, що Земля — це півкуля, яку тримають чотири слони, що стоять на велетенській черепасі. Різні жителі узбережжя океанів уявляли Землю у вигляді диска, розміщеного на спинах трьох китів, які плавають безмежним океаном. Давні китайці уявляли Землю у вигляді велетенського коржа. Давні єгиптяни були переконані, що сонце на кораблі мандрує небосхилом, який підтримує богиня неба. Вавилоняни зображували Землю у вигляді височенної гори, оточеної морем.
 
Цікаво що в [[VIII століття до н. е.|VIII]] столітті до н.е. у [[Біблія|Біблії]] [[Ісая (пророк)|Ісаєю]] було записано інформацію що земля має круглу форму (Ісаї 40:22<ref>{{Cite web|url=https://wol.jw.org/uk/wol/b/r15/lp-k/nwt/K/2014/23/40#s=22&study=discover&v=22|title=Він той, хто перебуває над кругом [може перекладатися також як куля] землі, і мешканці її перед ним — немов та сарана. Він простягає небеса, наче прозоре полотно, напинає їх, мов намет.|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>), а ще в [[XV століття до н. е.|XV]] столітті до н.е.[[Мойсей|Мойсеєм]] було також записано що земля висить ні на чому (Йова 26:7<ref>{{Cite web|url=https://wol.jw.org/uk/wol/b/r15/lp-k/nwt/K/2014/18/26#h=652:0-653:0&study=discover|title=Він північне небо простяг над порожнечею, і ні на чому він землю повісив.|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>). Але на жаль [[Свята Інквізиція|католицька церква]] в середні віки притримувалася власних догм, ігноруючи писання, завдяки чому поширилася помилкова думка наче розповідь про пласку землю яка стоїть на 3х слонах записано в Біблії (хоча нічого подібного в ній немає).
 
Ще в [[VI століття до н. е.|VI]] столітті до нашої ери [[Піфагор|Піфагор Самоський]] вважав, що Земля має форму кулі. Він обґрунтував свою думку через закон всесвітної гармонії: в природі повинно бути гармонійним і досконалим; найдосконалішим із геометричних тіл є куля; Земля також повинна бути досконалою, отже вона&nbsp;— куляста. Через 200 років [[Аристотель]] довів це, посилаючись на те, що під час [[Місячне затемнення|місячних затемнень]] тінь Землі на Місяці завжди кругла, на будь-якій широті. Ще через 100 років [[Ератосфен|Ератосфен Кіренський]] зумів виміряти довжину земного [[меридіан]]а (250 000 [[стадій]]) і обчислити [[радіус Землі]] (40 000 стадій). Оскільки невідомо, якими стадіями користувався Ератосфен, неможливо точно встановити це значення в сучасних одиницях довжини. Також він ввів поняття «[[паралель|паралелі]]» та «[[меридіан]]и», довільно наніс їх на укладену ним же карту заселених земель&nbsp;— «[[ойкумена|ойкумену]]». Цією картою користувались 400 років&nbsp;— до кінця [[І століття]].