Котовський Григорій Іванович: відмінності між версіями

| ім'я = Григорій Іванович Котовський

'''Григо́рій Іва́нович Кото́вський''' ({{ДН2|24|06|1881|12}}, [[Хинчешти|Ганчешти]], нині [[Хинчешти]]  — {{ДС|6|8|1925}}, радгосп [[радгосп|р.]] [[Чорноморське (Одеська область)|Чабанка]], нині [[селище міського типу|смт]] [[Чорноморське (Одеська область)|Чорноморське]], [[Лиманський район (Одеська область)|Лиманського району]] [[Одеська область|Одеської області]])  — [[революціонер]], кримінальний злочинець та [[політв'язень]] [[Російська імперія|Російської імперії]], [[Червоне козацтво|український червоний козак]] та [[отаман]], [[Радянська влада|радянський]] військовий, громадський та політичний діяч, [[командир]] [[Червона армія|червоноармійських]] загонів та з'єднань у період [[Громадянська війна в Росії|громадянської війни 1917–19221917—1922 років]] ([[комкор]]), [[більшовик]], безпосередній учасник [[Червоний терор|"«червоного терору"»]] на території України. Зробив стрімку (типову{{джерело}} для багатьох радянських керівників того часу) кар'єру від простого безробітного, судимого за кримінальні злочини, до радянського керівника високого рівня  — члена [[Радянський Союз|Союзного]], [[Українська РСР|Українського]] та [[Молдавська АРСР|Молдавського]] [[Центральний виконавчий комітет СРСР|Центрального Виконавчого Комітету]], члена [[Революційна військова рада|Реввійськради СРСР]].

Народився в м. Ганчешти ([[Кишинівський повіт]], [[Бессарабська губернія]], [[Російська імперія]], нині  — м. [[Хинчешти]], [[Молдова]]) у сім'ї заводського механіка. За соціальним походженням  — [[міщанство|міщанин]] міста [[Балта|Балти]] [[Подільська губернія|Подільської губернії]]. У два роки він втратив матір, а в шістнадцять  — батька. Від природи був [[Заїкання|заїкою]].

За фінансові махінації та непорядну поведінку Котовського двічі арештовували: першого разу  — 1902, вдруге  — 1903 року. Від початку 1904 року перебував на нелегальному становищі, очолював невелику групу [[Соціалісти-революціонери|есерівських]] бойовиків, що займалася пограбуваннями. 1905 року разом з «бойовою» групою розірвав стосунки з есерами і розширив масштаби грабіжництва{{sfn|Васильєв|2008|с=568.}}.

У травні [[1917]] року Котовського умовно звільняють та направляють до Дієвої армії [[Російська імперія|Російської імперії]]  — на [[Румунський фронт]] [[Перша світова війна|Першої світової війни]]. Там його вибирають членом революційного полкового комітету [[136-го Таганрозького піхотного полку]]. У листопаді 1917 року Котовський примкнув до лівих есерів, та згодом був обраний членом революційного комітету [[6-та російська армія|6-ї російської армії]].

У січні  — березні 1918 року Котовський очолює [[Тираспольський загін ОРР|Тираспольський загін]] збройних сил [[Одеська радянська республіка|Одеської Радянської Республіки]]. В 1918 році за допомогою більшовицького підпілля здійснив кілька пограбувань у Одесі, зокрема фінансових установ Добровольчої армії. Від липня 1919 року  — комбриг {{нп|45-та стрілецька дивізія|45-ї стрілецької дивізії|ru|45-я стрелковая дивизия (1-го формирования)}}. Під командуванням [[Якір Йона Еммануїлович|Йони Якіра]] брав участь у переході угруповання червоних військ від Дністра до Житомира.

З листопада 1919 року в складі 45-ї дивізії РСЧА брав участь у обороні [[Санкт-Петербург|Петрограду]] від білогвардійців. З січня [[1920]] року командував кавалерійською [[Бригада (військова справа)|бригадою]] під час боїв на Кавказі, а потім  — в Україні та на [[Польсько-радянська війна 1920|радянсько-польському фронті]]. У квітні 1920 року вступив до [[Комуністична партія Радянського Союзу|РКП(б)]]. З грудня 1920 року Котовський командував 17-ю Кавказькою дивізією{{sfn|Васильєв|2008|с=568.}}.

1921 року командував кавалерійськими частинами, що брали участь у придушенні селянських повстань в Україні та під [[Тамбов]]ом. У вересні [[1921]] року Котовського призначили начальником 9-ї кавалерійської дивізії, у жовтні [[1922]] року  — командиром {{нп|2-й кавалерійський корпус|2-го кавалерійського корпусу|ru|2-й кавалерийский корпус}}.

[[17 листопада]] [[1921]]  року, на чолі 9-ї кавалерійської дивізії взяв безпосередню участь у [[Битва під Базаром|Битві під Базаром]], в якій більшовики завдали поразки [[Волинська повстанська група|Волинській групі]] [[Армія Української Народної Республіки|Армії Української Народної Республіки]] (командувач  — генерал-хорунжий [[Тютюнник Юрій Йосипович|Юрій Тютюнник]]).

Після громадянської війни був членом [[Всеросійський центральний виконавчий комітет|Всеросійського ЦВК]]. 1925 року  — голова ревізійної комісії Центрального управління промрадгоспами. Один із ініціаторів створення [[Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|Молдавської Автономної СРР]] у складі Української СРР{{sfn|Васильєв|2008|с=568.}}.

Існують свідчення, що нібито полонених, які зверталися до нього [[українська мова|українською]], Котовський відправляв на розстріл, кажучи, що «там тебе зрозуміють»<ref>Файзулін Ярослав. [http://www.ut.net.ua/History/36092 Кривавий Базар] // [[Український тиждень|Тиждень]]. &nbsp;— 2011. &nbsp;— № &nbsp;48 (213). &nbsp;— 24 листопада.</ref>. Разом з тим не слід з цього робити великі узагальнення, адже є чимало даних, що в створених ним військових формуваннях, які згодом ввійшли до складу РСЧА переважну частину особового складу складали українці. Можливо справа зовсім не в українській мові, як це видається автору спогадів, а в тому, що полонені вели себе занадто нахабно чи ще в якихось обставинах, ним не згаданих.

Котовський нагороджений [[Георгіївський хрест|Георгіївським хрестом]]<ref name=burda>''Бурда Эдуард.'' [http://www.apn.ru/publications/article25972.htm Котовский &nbsp;— кто он?] // Агентство Политических Новостей. &nbsp;— 2012. &nbsp;— 25 февраля. {{ref-ru}}</ref> трьома [[Орден Червоного Прапора|орденами Червоного Прапора]] і [[Почесна революційна зброя|Почесною революційною зброєю]] &nbsp;— інкрустованою [[Шашка|кавалерійською шашкою]].

* Музей ім. Г. &nbsp;Г. &nbsp;Котовського в селі [[Степанівка (Роздільнянський район)|Степанівка]] [[Роздільнянський район|Роздільнянського району]] [[Одеська область|Одеської області]]

* [[Вулиця Котовського (Липецьк)|Вулиця Котовського]] &nbsp;— одна з вулиць [[Липецьк]]а.

* [[Вулиця Котовського (Новосибірськ)|Вулиця Котовського]] &nbsp;— одна з вулиць [[Новосибірськ]]а.

* ''Левинец Пётр.'' [http://day.kyiv.ua/ru/article/istoriya-i-ya/kotovskiy Котовський] // [[День (газета)|День]]. &nbsp;— 2000. &nbsp;— № &nbsp;135. &nbsp;— 29 липня. {{ref-ru}}

* ''Сушинський Богдан.'' [http://izvestiya.odessa.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=8026 Мітки історії: мавзолей посеред Котовська] // Одеські вісті. &nbsp;— 2007. &nbsp;— 10 липня.

* Котовський Григорій Іванович // [[Черкащина. Універсальна енциклопедія|Черкащина: універсальна енциклопедія]] / авт.-упоряд. [[Жадько Віктор Олексійович|Віктор Жадько]]. &nbsp;— {{К.}} : Експрес-Поліграф, 2010. &nbsp;— С. 467. &nbsp;— {{s|ISBN 978-966-8567-14-8.}}

[[Категорія:ЗаїкиПрототипи літературних персонажів]]