[[Файл:Alex Chernigiv.svg|міні|праворуч|150пкс|Герб [[Чернігівське князівство|Чернігівщини]], [[вотчина|вотчини]] Ольговичів<ref>[http://www.chernigiv-rada.gov.ua/misto/simvolika-gerb Символіка міста «Герб»]</ref>.]]
'''О́льговичі''' — рід (1115-1576) [[Київська Русь|руських]] князів династії з [[Рюриковичі]]в, нащадки [[Олег-Михайло Святославич|Олега Святославича]], онука [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]]. Перша згадка про них міститься в [[Іпатіївський літопис|Іпатіївському літописі]] під [[1116]] роком «Володимер же, сподівався на Бога і на правду поїде до [[Мінськ|Меньску]] з синами своїми і з [[Давид Святославич|Давидом Святославичем]], і Ольговичі». Родовою землеюВотчиною Ольговичів була [[Чернігівщина]]. У 12XII столітті вони суперничали із [[Мономаховичі|Мономаховичами]], нащадками [[Володимир Мономах|Володимира Мономаха]], за володіння [[великий князь київський|Київським престолом]] і головуваннямголовування на Русі. Проте у цій боротьбі частіше перемагали Мономаховичі, а Ольговичі Києвом правили нечасто. Упродовж 12XII століття лише [[Всеволод Ольгович]] ([[1139]]–[[1146]]), його брат [[Ігор Ольгович|Ігор]], який керував руською столицею лише 13 днів, і [[Святослав Всеволодович]] ([[1176]]–[[1194]]) ставали Великими князями Київськими. Автор [[Слово о полку Ігоревім|«Слова о полку Ігоревім»]] нарікав засновника цього роду, Олега Святославича, Олегом Гориславичем, за надмірну жадобу влади і розхитування цілісності руської держави.
