Користувач:Jarozwj/Чернетка: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Jarozwj (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Jarozwj (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 3:
Електрони відіграють важливу роль у багатьох [[Фізика|фізичних]] явищах, таких як [[електрика]], [[магнетизм]], [[хімія]] та [[теплопровідність]], і вони також беруть участь у [[Гравітація|гравітаційній]], [[Сила Лоренца|електромагнітній]] та [[Слабка взаємодія|слабкій]] [[Фундаментальні взаємодії|взаємодіях]]<ref name="anastopoulos1"/>. Оскільки електрон має заряд, він оточений [[Електричне поле|електричним полем]], і якщо цей електрон рухається відносно спостерігача, він генерує [[магнітне поле]]. Електромагнітні поля від інших джерел (не тих, що породжені електроном) вплинуть на рух електрона відповідно до формули для [[Сила Лоренца|сили Лоренца]]. Електрони випромінюють чи поглинають енергію у формі фотонів якщо вони рухаються з прискоренням. Лабораторні інструменти здатні захоплювати як окремі електрони, так і [[Плазма (агрегатний стан)|електронну плазму]] за рахунок використання електромагнітних полів. Спеціальні [[телескоп]]и здатні виявляти електронну плазму в [[Космічний простір|космічному просторі]]. Електрони використовуються в [[електроніка|електроніці]], для [[Електронно-променеве зварювання|зварювання]], в [[Електронно-променева трубка|електронно-променевих трубках]], [[Електронний мікроскоп|електронних мікроскопах]], [[променева терапія|променевій терапії]], [[Лазер на вільних електронах|лазерах]], {{нп|Газові іонізаційні детектори|газових іонізаційних детекторах|en|gaseous ionization detectors}} та [[прискорювач заряджених частинок|прискорювачах заряджених частинок]].
Взаємодії за участі електронів з іншими субатомними частинками є цікавими для таких наук, як [[хімія]] чи [[ядерна фізика]]. [[Закон Кулона|Кулонівська сила]] взаємодії між позитивно зарядженим [[протон]]ом всередині [[Ядро атома|атомного ядра]] та негативно зарядженими електронами ззовні, дає можливість існувати [[атом]]ам. Іонізація чи різниця у співвідношенні негативно заряджених електронів відносно позитивно заряджених ядер змінює [[Енергія зв'язку|енергію зв'язку]] атомних систем. Обмін електронами чи їх розподіл між двома чи більше атомами є головною причиною утворення [[Хімічний зв'язок|хімічних зв'язків]]<ref name=Pauling/>. 1838 року британський натураліст {{нп|Річард Ламінг||en|Richard Laming}} вперше припустив існування неподільної кількості електричного заряду для пояснення [[Хімічні властивості|хімічних властивостей]] атомів<ref name="arabatzis"/>. 1891 року ірландський фізик [[Джордж Стоні]] назвав цей заряд «електроном», і 1897 року [[Джозеф Джон Томсон]] з групою британських фізиків виявили його як частинку<ref name="thomson"/><ref name="dahl"/><ref name="wilson"/>. Електрони також можуть брати участь у [[Ядерна реакція|ядерних реакціях]], таких як [[Зоряний нуклеосинтез|нуклеосинтез у зорях]], де вони відомі як [[бета-частинки]]. Електрони можуть утворюватися внаслідок [[бета-розпад]]у [[Радіонукліди|радіоактивних ізотопів]] та високоенергетичних зіткнень, наприклад коли [[космічні промені]] входять в атмосферу. [[Античастинка]] електрона називається [[позитрон]]ом; він ідентичний електрону за винятком того, що має електричний та інші {{нп|Заряд (фізика)|заряди|en|charge (physics)}} протилежного знаку.
== Примітки ==
| |||