Двигун внутрішнього згоряння: відмінності між версіями

Циліндр має два чи більше отворів з [[клапан]]ами — впускними і випускними. Робота двигуна внутрішнього згоряння ґрунтується на чотирьох послідовних процесах — [[Такт (техніка)|тактах]], які весь час повторюються. Перший такт — це впуск пальної суміші, що здійснюється через впускний клапан, коли [[поршень]] рухається вниз. Після того, як поршень досягне нижньої мертвої точки, чи після її проходження, всмоктування палива припиняється і впускний клапан закривається. Під час другого такту, коли поршень рухається вгору, відбувається стискання суміші, внаслідок чого її тиск і температура підвищуються. У верхній мертвій точці положення поршня (чи близько неї) суміш запалюється [[іскровий розряд|електричною іскрою]] від [[свічка запалювання|свічки запалювання]]. Суміш миттєво спалахує, через значне нагрівання повітря, і продукти згоряння розширюються й тиснуть на поршень. Сила тиску штовхає поршень донизу, відбувається третій такт — робочий хід, під час якого виконується [[механічна робота|робота]]. За допомогою [[шатун]]ного механізма рух поршня передається [[колінчастий вал|колінчастому валу]], який з'єднано з [[колесо|колесами]] [[автомобіль|автомобіля]] за допомогою [[Трансмісія|трансмісії]]. Виконуючи роботу, суміш розширюється й одночасно охолоджується. Після проходження поршнем нижньої мертвої точки або близько неї відкривається випускний клапан і під час руху поршня вгору продукти згоряння палива витісняються із циліндра через випускний клапан, який закривається після проходження поршнем верхньої мертвої точки. Протягом короткого проміжку часу і випускний і впускний клапани перебувають у відкритому стані. Цей стан називають «перекриттям клапанів».

 

 

=== Пальне ===