Вікіпедія

Боснія і Герцеговина: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 52:
{{див. також|Список ссавців Боснії та Герцеговини}}
[[Файл:Bosnia and Herzegovina topographic map.svg|міні|left|Топографічна карта Боснії та Герцеговини]]
Понад 2/3 території Боснії і Герцеговини займають гірські хребти; найважливіші з них — Боснійські Рудні гори (найвища точка гора [[Враниця]] 2107 м) та Динарське нагір'я (до 1913 м). В західних гірських районах поширений [[карст]]. На півночі вузька смуга низовини річки [[Сава (річка)|Сави]]. Клімат помірно континентальний. Головні рікирічки — [[Дріна]], [[Босна (річка)|Босна]], [[Врбас]] (праві притоки Сави), [[Неретва]]. На півночі (Боснія) поширені ліси з ялини, сосни; для півдня (Герцеговина) характерні вічнозелені чагарники.
На півдні [[Дінарські Альпи|Динарського нагір'я]], в районі міста [[Неум]], Боснія і Герцеговина має невеликий вихід до однієї із заток [[Адріатичне море|Адріатичного моря]] (проте прибережні води належать [[Хорватія|Хорватії]]). При тому в м. [[Неум]] немає порту, та й сполучення між цим містом та рештою території держави слабке через гірські хребти.
[[Файл:Neum, Adriatic Sea, Bosnia and Herzegovina.jpg|thumb|20 км узбережжя Боснії та Герцеговини]]
Рядок 108:
 
== Економіка ==
В сільському господарстві північних районів важливе значення має [[тваринництво]]. В долинах рікрічок вирощуються зернові (переважно [[пшениця]], [[кукурудза]], [[ячмінь]], [[овес]]) і технічні культури ([[льон]], [[Цукровий буряк|цукрові буряки]]), розвинуте [[садівництво]]. В південних районах — [[виноградарство]], [[Тютюн (сировина)|тютюнництво]], подекуди [[бавовництво]].
{{main|Економіка Боснії і Герцеговини}}
За період з 1994 по 2014 рік обсяг прямих інвестицій з-за кордону склав 6&nbsp;млрд євро, з боку Австрії&nbsp;— 1,3&nbsp;млрд євро, Сербії&nbsp;— 1,1&nbsp;млрд, Хорватії&nbsp;— 780&nbsp;млн, Росії&nbsp;— 518&nbsp;млн, Словенії&nbsp;— 462&nbsp;млн, Німеччини&nbsp;— 326&nbsp;млн, Швейцарії&nbsp;— 278&nbsp;млн, Нідерландів&nbsp;— 235&nbsp;млн, Великобританії&nbsp;— 180&nbsp;млн, Люксембургу&nbsp;— 169&nbsp;млн. Структура інвестицій за вказаний період: 36&nbsp;% було вкладено у виробництво, 20&nbsp;%&nbsp;— в банківський сектор, 14&nbsp;%&nbsp;— в телекомунікації, 11&nbsp;%&nbsp;— в торгівлю<ref>{{Cite web|url=http://www.fipa.gov.ba/informacije/statistike/investicije/default.aspx?id=180&langTag=bs-BA|title=Direktna strana ulaganja ( DSU ) – stanje i performanse|website=www.fipa.gov.ba|accessdate=2017-09-25}}</ref>. Основні зовнішньоторговельні партнери (2013) з експорту: Німеччина, Хорватія, Італія, Сербія та Австрія; з імпорту: Хорватія, Німеччина, Росія, Сербія та Італія. Зовнішня торгівля Боснії і Герцеговини орієнтована на країни Євросоюзу. Розподіл зовнішньої торгівлі Боснії і Герцеговини (на 2014 рік)<ref>{{Cite web|url=https://mgimo.ru/science/diss/maksakova-ma.php|title=Тенденции развития экономического сотрудничества России и стран Западных Балкан|website=mgimo.ru|accessdate=2017-09-25}}</ref>:
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Боснія_і_Герцеговина