[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Pavelgorn (обговорення | внесок)
м категоризація
Немає опису редагування
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 1:
'''Здібності''' — індивідуально-психологічні стійкі психічні [[Властивість|властивості]] [[людина|людини]]особистості, щоякі визначаютьє їївирішально-визначальною успіхи в різних видах діяльності. Задатки — цеумовою [[ПотенціалУспішність|потенційніуспішності]] можливості,становлення щоі виявляютьсяфункціонування вїї діяльності,як якасуб'єкта непевного можевиду існувати без нихдіяльності.
 
Здібності не зводяться до знань, умінь і навичок, що є у людини, але вони забезпечують їх швидке надбання, фіксацію й ефективне практичне використання.
 
Задатки — це [[Потенціал|потенційні]] можливості, що виявляються в діяльності, яка не може існувати без них.
 
Кожна здібність становить складну синтетичну якість людини, в якій поєднуються окремі психічні властивості: [[чутливість]], [[спостережливість]], особливості пам'яті, уяви, [[мислення]] і т.д.
 
== Види ==
Виділяють:
* '''Загальні''' (впливають на успішність людини в різних видах діяльності. До них, наприклад, відносяться розумові здібності, тонкість та точність ручних рухів, розвинена пам’ять, досконала мова тощо);
* '''загальні здібності''', які включають ті, якими визначаються успіхи людини в видах основної діяльності;
* '''спеціальні здібності''', які сприяють успіхам людини в специфічних видах діяльності.
 
* '''Спеціальні''' (визначають успішність людини в специфічних видах діяльності, для яких потрібні особливі задатки і їх розвиток. Це математичні, лінгвістичні, літературні, художні, спортивні здібності. Наприклад, серед важливих складових літературних здібностей можна назвати: багатство, глибину, яскравість уяви, пам'яті, фантазії, образного мислення; багатий словниковий запас тощо);
Важливим фактором розвитку здібностей є стійкі спеціальні [[інтерес|інтереси]] до вивчення змісту якоїсь галузі людської діяльності.
 
* '''Теоретичні''' (визначають успішність людини в абстрактно-теоретичних міркуваннях);
 
* '''Практичні''' (виявляються у конкретних, практичних діях);
 
* '''Навчальні''' (визначають успішність людини в навчанні та вихованні, засвоєнні нею знань, вмінь, навичок, формуванні якостей особистості.);
 
* '''Творчі''' (визначають можливість відкриттів і винаходів, створення нових предметів матеріальної і духовної культури).
 
== До питання про визначення ==
Рядок 16 ⟶ 27:
Інакше будуються смислові відносини понять «темперамент» і «здібності». Люди розрізняються за типом темпераменту, при цьому вираженість того чи іншого темпераменту може сприяти або перешкоджати виконанню певної діяльності (наприклад, холерику важко буде займатися діяльністю, для якої потрібно посидючість), темперамент не є знанням, умінням або навичкою. Очевидно, що темперамент - не здатність сам по собі, але виступає як психофізіологічної основи більшості здібностей, як спеціальних, так і загальних, тобто, темперамент входить в структуру задатків. При цьому відомо також, що сила, як характеристика темпераменту, є важливою умовою для виконання більшості видів діяльності.
 
== УмовиЗадатки як умова формування здібностей ==
Задатки — первинні генетично зумовлені анатомо-фізіологічні та психічні властивості особистості, які є основою для розвитку здібностей.
В основі будь-яких здібностей лежать задатки. Під задатками розуміються первинні, природні (біологічні) особливості, з якими людина народжується і які дозрівають в процесі його розвитку. Це, головним чином, вроджені анатомічні та фізіологічні особливості будови тіла, рухового апарату, органів чуття, нейродинамічні властивості мозку, особливості функціональної асиметрії великих півкуль та ін. Саме своєрідність індивідуальних характеристик виступає як природні задатки. Задатки не укладають в собі здібностей і не гарантують їх розвитку. Вони можуть перетворитися і не перетворитися на здібності, залежно від виховання і діяльності людини. За відсутності належного виховання та діяльності навіть великі задатки не стануть здібностями, а при відповідному вихованні та діяльності навіть з невеликих задатків можуть розвинутися здатності досить високого рівня <sup>[1]</sup> .
 
Це, головним чином, вроджені анатомічні та фізіологічні особливості будови тіла, рухового апарату, органів чуття, нейродинамічні властивості мозку, особливості функціональної асиметрії великих півкуль та ін. Саме своєрідність індивідуальних характеристик виступає як природні задатки. 
 
В основі будь-яких здібностей лежать задатки. Під задатками розуміються первинні, природні (біологічні) особливості, з якими людина народжується і які дозрівають в процесі його розвитку. Це, головним чином, вроджені анатомічні та фізіологічні особливості будови тіла, рухового апарату, органів чуття, нейродинамічні властивості мозку, особливості функціональної асиметрії великих півкуль та ін. Саме своєрідність індивідуальних характеристик виступає як природні задатки. Задатки не укладають в собі здібностей і не гарантують їх розвитку здібностей.  Вони можуть перетворитися і не перетворитися на здібності, залежно від виховання і діяльності людини. За відсутності належного виховання та діяльності навіть великі задатки не стануть здібностями, а при відповідному вихованні та діяльності навіть з невеликих задатків можуть розвинутися здатності досить високого рівня <sup>[1]</sup> .
 
Б. М. Теплов вказує на деякі умови формування здібностей. Самі по собі здібності не можуть бути вродженими. Вродженими можуть бути лише задатки . Задатки Теплов розумів, як деякі анатомо-фізіологічні особливості. Задатки лежать в основі розвитку здібностей, а здібності є результатом розвитку. Якщо здатність сама по собі не вроджена, отже, вона формується в постнатальному онтогенезі (важливо звернути увагу на те, що Теплов поділяє терміни «вроджений» і «спадковий»; «вроджений» - виявляється з моменту народження й формується під впливом як спадкових, так і середовищних факторів, « спадковий »- що формується під впливом чинників спадковості і виявляється як відразу після народження, так і в будь який інший час життя людини). Здібності формуються в діяльності. Теплов пише, що «... здатність не може виникнути поза відповідною конкретної предметної діяльності» <sup>[2]</sup> . Таким чином, до здатності відноситься те, що виникає у відповідній їй діяльності. Воно ж впливає на успішність виконання даної діяльності. Здатність починає існувати тільки разом з діяльністю. Вона не може з'явитися до того, як почалося здійснення відповідної їй діяльності. Причому, здібності не тільки виявляються в діяльності. Вони в ній створюються.