Історія українського війська: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
не було відступу у - (
→‎Друга світова війна: Фашисти це не Нацисти
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 264:
З розгортанням [[Друга світова війна|Другої світової війни]] українці почали творити власні збройні формування. Першим таким можна вважати [[Карпатська Січ|Карпатську Січ]] — парамілітарну організацію, яку формують у 1938–1939 рр. українці Закарпаття для захисту власної держави — [[Карпатська Україна|Карпатської України]].
 
Під час [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] Україна направила до лав [[Червона Армія|Червоної Армії]] і [[Військово-морський флот СРСР|Військово-морського флоту]] близько 2,5 мільйона своїх співгромадян<ref name="ww2">{{cite web |url=http://uluishikcergen.wix.com/history#!--7/c1bxm |назва=Україна в роки Другої світової війни |accessdate=6 березня 2015}}</ref>. У військах [[Німецько-радянська війна#Українські фронти Червоної армії|чотирьох Українських фронтів]] у стройових, переважно піхотних частинах і з'єднаннях, українці становили 60-80% і брали найактивнішу участь у визволенні своєї батьківщини від фашистськихнацистських загарбників. Було створено 650 винищувальних батальйонів, в яких налічувалося 150 тисяч бійців<ref name="ww2"/>. У ополчення вступило близько 1,3&nbsp;млн чоловік<ref name="ww2"/>. Близько 2,5&nbsp;млн українців-військових нагороджені орденами і медалями, зокрема звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] удостоєно 2069 осіб<ref name="ww2"/>. Серед [[Маршал роду військ|маршалів]] і генералів було багато українців за походженням: [[Кирпонос Михайло Петрович|Кирпонос М. П.]], [[Кулик Григорій Іванович|Кулик Г. І.]], [[Тимошенко Семен Костянтинович|Тимошенко С. К.]], [[Єрьоменко Андрій Іванович|Єременко А. І.]], [[Черняховський Іван Данилович|Черняховський І. Д.]], [[Малиновський Родіон Якович|Малиновський Р. Я.]], [[Костенко Федір Якович|Костенко Ф. Я.]], [[Москаленко Кирило Семенович|Москаленко К. С.]] та інші.
 
У 1940 році за дорученням [[Уряд Української Народної Республіки в екзилі|уряду УНР в екзилі]] [[Бульба-Боровець Тарас|Тарас Бульба-Боровець]] сформував на [[Полісся|Поліссі]] збройну формацію, яка мала розпочати боротьбу за незалежність України. Це військо дістало назву [[Поліська Січ]] та нараховувало до 10 000 бійців. Саме на основі цієї організації сформувалося озброєне крило [[Організація українських націоналістів|Організації українських націоналістів]]&nbsp;— [[Українська Повстанська Армія|Українська Повстанська Армія (УПА)]]. Датою створення цього війська прийнято вважати [[14 жовтня]] [[1942]] року, проте сам процес його формування був досить складним та фактично тривав до 1943–1944&nbsp;рр. Очолив УПА [[генерал-хорунжий]] [[Роман Шухевич]]. Після його смерті [[5 березня]] [[1950]] року (загинув в бою з радянськими каральними частинами) командування повстанцями взяв на себе [[Василь Кук]]. Спочатку УПА вела відкриту боротьбу з ворогами, проте з кінця 1940-х перейшла до партизанського підпілля. Останній бій УПА відбувся [[14 квітня]] [[1960]] року на Тернопільщині<ref>{{cite web |url=http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/03/28/33736/ |назва=Останній бій УПА. Тернопільщина, 1960 рік |автор=Москаль, Роман |дата=28 березня 2011 |видавець=[[Історична правда]] |accessdate=20 лютого 2015}}</ref>.