Йоганн Вольфганг фон Гете: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Sorry
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Basio (обговорення | внесок)
м Відкинуто редагування 46.211.100.204 (обговорення) до зробленого Basio
Рядок 1:
← Попереднє редагування
Йоганн Вольфганг фон Гете
6716 БАЙТІВ ВИЛУЧЕНО, 4 ХВИЛИНИ ТОМУ
ДОРОУ))0))00)0)
{{othernames|Гете}}
{{Письменник
| Ім'я = Йоганн Вольфґанґ фон Ґете
| Оригінал імені = {{lang-de|Johann Wolfgang von Goethe}}
| Фото = Der junge Goethe, gemalt von Angelica Kauffmann 1787.JPG
| Ширина = 240px
| Підпис =
| Ім'я при народженні = Йоганн Вольфґанґ фон Ґете
| Псевдоніми =
| Дата народження = 28.8.1749
| Місце народження = [[Франкфурт-на-Майні]], [[Священна Римська Імперія]]
| Дата смерті = 22.3.1832
| Місце смерті = [[Веймар]], [[Священна Римська Імперія]]
| Національність = [[німець]]
Рядок 29 ⟶ 25:
| Сайт = <!-- офіційний сайт -->
}}
'''Йо́ганн Во́льфґанґ фон Ґе́те'''<ref>[http://www.bbc.co.uk/blogs/ukrainian/ponomariv/2010/07/post-25.html BBC Ukrainian - Блог професора Пономарева]</ref> ({{lang-de|Johann Wolfgang von Goethe}} {{МФА2|ˈjoːhan ˈvɔlfɡaŋ fɔn ˈɡøːtə|МФА|De-Johann_Wolfgang_von_Goethe.ogg}}; [[28 серпня]] [[1749]], [[Франкфурт-на-Майні]] — [[22 березня]] [[1832]], [[Веймар]])&nbsp;— [[Німеччина|німецький]] [[поет]], [[прозаїк]], [[драматург]], [[мислитель]] і [[натураліст]].
 
Вважається засновником сучасної [[німецька література|німецької літератури]], лідер [[романтизм|романтичного]] руху «[[Буря і натиск]]». У галузі [[Ботаніка|ботаніки]] вважається засновником [[порівняльна морфологія|порівняльної морфології]] рослин. Його роботи включають в себе епічні та ліричні вірші, написані в різних стилях; прозу та віршові драми; мемуари; автобіографію; літературну та [[Естетика|естетичну]] критику; трактати з [[Ботаніка|ботаніки]], [[Анатомія|анатомії]]; і чотири романи. Крім того, він мав численні літературні та наукові фрагменти, більш ніж 10000 листів і близько 3000 малюнків.
 
Він був одним з перших учасників літературного руху «бурі і натиску». Протягом перших десяти років в Веймарі, Ґете був членом таємної ради герцога, сидів на військових і шосейних комісіях, курирував повторне відкриття срібних копалень в сусідньому [[Ільменау]], і здійснив ряд адміністративних реформ в [[Єнський університет імені Фрідріха Шиллера|університеті Єни]]. Він також зробив внесок у планування ботанічного [[Парк Веймара|парку Веймара]] і відновлення його Палацу дожів, який в 1998 році потрапив у список [[Світова спадщина ЮНЕСКО|Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО]].
 
Його перша велика наукова робота про метаморфоз рослин була опублікована після того, як він повернувся з 1788 турне по Італії. У 1791 році він був призначений керуючим директором театру в Веймарі, а в 1794 році він почав дружбу з драматургом, істориком і філософом [[Йоганн-Фрідріх Шиллер|Фрідріхом Шиллером]]. У цей період Ґете опублікував свій другий роман «Wilhelm Meister's Apprenticeship» і, в 1808 році, першу частину його найзнаменитішої драми [[Фауст (Гете)|«Фауст»]]. Його бесіди та різноманітні загальні починання протягом 1790-х років з [[Йоганн-Фрідріх Шиллер|Шиллером]], [[Йоганн Готліб Фіхте|Фіхте]], [[Йоганн-Готфрід Гердер|Гердером]], [[Александер фон Гумбольдт|Александром фон Гумбольдтом]], [[Вільгельм фон Гумбольдт|Вільгельмом фон Гумбольдт]]ом і [[Фрідріх Шлегель|Фрідріхом Шлегелем]] мали спільну назву&nbsp;— [[Веймарська республіка|Веймарський]] [[класицизм]].<blockquote>''Цей велетень був міністром в карликовій німецькій державі. Він ніколи не міг рухатися вільно. Про сидячого на троні Юпітера Фідія в Олімпії говорили, що якби він коли-небудь раптово встав, він проломив би головою дах храму. Таким же точно було становище Ґете у Веймарі: якби він коли-небудь раптово повстав зі свого нерухомого спокою і випростався, то він пробив би державний дах або, що ще ймовірніше, розбив би собі нею голову.'' ([[Генріх Гейне]])</blockquote><blockquote>''Він був яскравим прикладом того, як античні ідеали збагачували сучасну культуру.'' ([[Ентоні Графтон]])</blockquote>
== Життєпис ==
 
== Життєпис ==