Чуваська мова: відмінності між версіями

Розділяється на дві майже ідентичних говірки. "«Верхову"»&nbsp;— - "Вір’ял"«Вір'ял» (або ж "«окаючу"»: ''хола = місто'') та "«Низову"»&nbsp;— - "«Анатрі"» (або ж "«укаючу"»: ''хула = місто'') Загальне число носіїв мови &nbsp;— близько 2.000.000 (в основному мешкають у Чувашії, Татарстані, Башкортостані, та прилеглих до цих республік областях). Чуваська мова<ref>http://www.cv-haval.org/ru/node/54 Эктор Алос-и-Фонт. Оценка языковой политики в Чувашии</ref> (разом з російською) є державною мовою [[Чуваська Республіка|Чуваської Республіки]].

За всіма ознаками чуваська мова є однією з '''найдавніших''' тюркських мов взагалі. Для неї характерна монгольська вимова звуків "«р"» і "«л"», на відміну від загальнотюркських "«з"» та "«ш"». До особливостей також належать: тенденція до відкритого кінцевого складу, специфічне закінчення множини ''сем'' (в інших тюркських мовах ''лар''). Довгий час в лінгвістичних колах побутувала думка, що чуваська мова взагалі не є тюркською. Проте детальне вивчення показало, що вона походить від давньо- (4-11 ст.) та старобулгарської (13-16 ст.) мов. Таким чином це єдина вціліла мова цієї підгрупи тюркської мовної групи. За деякими версіями схожою мовою розмовляли гуни.

У [[Волзька Булгарія|Волзькій Булгарії]], де ця мова була найвживанішою, як графічну систему застосовували [[Орхонська знакова система|Орхонську знакову систему]], згодом &nbsp;— [[арабська в’язьв'язь|арабську в’язьв'язь]]. Монгольська навала практично знищила всі основні надбання булгарської культури, письмо довгий час не застосовувалось. В [[XIX]] столітті завдяки великому чуваському просвітителю Яковлєву з’явиласьз'явилась [[кирилиця|кирилична абетка]] пристосована до чуваської мови.

'''Сучасний чуваський алфавіт (розроблений в 1873р1873&nbsp;р. Яковлєвим і дещо модифікований в 1938 &nbsp;р.)'''

«Заповіт» [[Тарас Шевченко|Т. &nbsp;Г. &nbsp;Шевченка]]. Переклад [[Хузангай Петро Петрович|П. &nbsp;П. &nbsp;Хузантая]]

<br /> Эп вилсессӗн &nbsp;— ҫеҫенхирӗн

<br /> Варрине пытарӑр,

<br /> Чун юратнӑ Украинӑн

<br /> Тӑприпе хуплайӑр.

<br /> Тӗмескем ҫинчен ҫӗршывӑм

<br /> Курӑнса выртинччӗ,

<br /> Ватӑ Днепр ахӑрни те

<br /> Уҫҫӑн илтӗнинччӗ.

<br /> Тӑшмансен хура юнне вӑл

<br /> Украина тӑрӑх

<br /> Тинӗсех илсе тухсассӑн,

<br /> Тупӑкран эп тӑрӑп,

<br /> Сӑрчӗ, хирӗ &nbsp;— йӑлт хӑварӑп,

<br /> Пӗлӗтех ҫӗкленӗп

<br /> Кӗлтумашкӑн. А унччен-ха

<br /> Эп турра пӗлместӗп.

<br /> Пытарсамӑр та хускалӑр,

<br /> Сӑнчӑрсене татӑр,

<br /> Ирӗке усал тӑшманӑн

<br /> Юнӗпе шӑварӑр!

<br /> Аслӑ, ирӗклӗ те ҫӗнӗ

<br /> Килйышра &nbsp;— ан манӑр &nbsp;— <br/> Ырӑ сӑмахпа мана та