Болівія: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 150:
Експорт металів (головним чином олова, але також цинку, срібла та [[вольфрам]]у) традиційно домінувало в торгівлі Болівії. З крахом світового ринку олова у 1980-х роках, природний газ став домінувати в експорті. Корисні копалини і природний газ складають разом понад 80% законної експортної торгівлі Болівії. Сільськогосподарський експорт включає в себе: кавау, цукор та деревину, разом з невеликою кількістю дикого [[каучук]]у, бразильських горіхів та шкір.
Основну частину імпорту складають промислові продукти: машини та обладнання для промисловості та транспорту — це головні категорії. Сировина, споживчі товари, та харчові продукти — це інші важливі категорії імпорту. Найбільші торговельні партнери — Аргентина та США, але значна торгівля також ведеться з іншими Південноамериканськими країнами,
Незаконна торгівля [[кокаїн]]ом стала значним елементом в болівійській економіці. Листя місцевого чагарнику коки споживали Андські індіанці сторіччям для захисту від холоду та для задоволення. Невелика кількість коки легально експортувалося багато років для медичних цілей. Безпрецедентне розширення вирощування коки в Юнгасі, та особливо в регіоні Чапаре (північний-схід від Кочабамби) почався в 1960-х роках з раптовим зростанням незаконного міжнародного ринку кокаїну. Оскільки потреба в кокаїні зросла в Північній Америці та Європі в 1970-х і 1980-х роках нашого сторіччя, Болівійські фермери скоро виявляли, що жодна інша сільськогосподарська культура не може конкурувати з кокою по прибутковості. Вона стала ідеальним продуктом, що приносить великий прибуток — легко вирощується і легко транспортується у вигляді сухого листя або готового для контрабандного вивозу з країни порошку. По всьому сходу розсіянні льотні смуги, що призначені для контрабандного вивозу кокаїну.
| |||