Пожежа: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 2:
[[Файл:Midsummer_bonfire_closeup.jpg|300px|right|thumb|Пожежа]]
 
'''Поже́жа''' ({{lang-en|fire}})&nbsp;— неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі<ref>ДСТУ 2272-93 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять.</ref>. Знищує матеріальні[[Матеріальні цінності|матеріальні цінност]]<nowiki/>і, створює загрозу для [[життя]] [[Людина розумна|людей]], [[Тварини|тварин]], негативно впливає на навколишнє природне середовище. Спричинюється в основному необережним поводженням з [[Вогонь|вогнем]], порушенням правил і норм експлуатації [[Електричний пристрій|електричних приладів]] та [[Обладнання|виробничого устаткування]], самозайманням матеріалів (речовин), кліматичними чинниками.
 
== Види та зони пожеж ==
Є пожежі ''зовнішні'' (відкриті), наприклад степові, [[Лісова пожежа|лісові]], нафтових і газових фонтанів, і ''внутрішні'' (закриті), наприклад на [[Шахта|шахтах]].
 
В кожному просторі, охопленому пожежею, умовно розрізняють зони: активного горіння (осередок пожежі), теплового впливу й задимлення<ref>[http://leksika.com.ua/13020126/ure/pozhezha «Пожежа»] в [[УРЕ]]</ref>.
 
В ''зоні активного горіння'' матеріали взаємодіють переважно з [[Оксиген|киснем]] атмосферного [[повітря]], відбувається тління, спостерігається полум'я, виділяються [[Теплова енергія|тепло]] і [[дим]]. Спалимі конструкції і [[Матеріал|матеріали]] під впливом тепла нагріваються і займаються, а неспалимі деформуються. Найбільші температури в цій зоні характерні для зовнішньої пожежі і становлять в середньому 1000…1250&nbsp;°C (тверді матеріали), 1100…1300°С ([[Рідина|рідини]]) і 1200…1350°С ([[Горючий газ|горючі гази]]).
 
Зону активного горіння оточує інша зона&nbsp;— ''зона теплового впливу'', де температура нижча (приблизно на 60…80°С), та все ж небезпечна для навколишніх об'єктів і людей.
 
Продукти згоряння (дим), які виділяються припід час пожежі, утворюють ''зону задимлення''. Чимало з них відзначаються підвищеною [[Токсичність|токсичністю]], особливо при горінні [[Полімери|полімерів]].
 
== Галерея ==
Рядок 49:
Негорючі (неспалимі)&nbsp;— речовини та матеріали, нездатні до горіння чи обвуглювання у повітрі під впливом вогню або високої температури. Це матеріали мінерального походження та виготовлені на їх основі матеріали&nbsp;— червона цегла, силікатна цегла, бетон, камінь, азбест, мінеральна вата, азбестовий цемент та інші матеріали, а також більшість металів. При цьому негорючі речовини можуть бути пожежонебезпечними, наприклад, речовини, що виділяють горючі продукти при взаємодії з водою.
 
Важкогорючі (важко спалимі)&nbsp;— речовини та матеріали, що здатні спалахувати, тліти чи обвуглюватись у повітрі від джерела запалювання, але нездатні самостійно горіти чи обвуглюватись після його видалення (матеріали, що містять спалимі та неспалимі компоненти, наприклад, [[деревина]] при глибокому просочуванні [[Антипірени|антипіренами]], фіброліт і т. ін.);
 
Горючі (спалимі)&nbsp;— речовини та матеріали, що здатні самозайматися, а також спалахувати, [[Тління|тліти]] чи обвуглюватися від джерела запалювання та самостійно горіти після його видалення. У свою чергу, у групі горючих речовин та матеріалів виділяють легкозаймисті речовини та матеріали&nbsp;— це речовини та матеріали, що здатні займатися від короткочасної (до ЗО с) дії джерела запалювання низької енергії.
 
== Локалізація пожеж ==
 
Локалізація&nbsp;— це стадія пожежогасіння, на якій обмежено розповсюдження полум'я та створено умови для її повної ліквідації (створено достатній запас паливно-мастильних матеріалів, вогнегасних речовин, людських ресурсів тощо). Локалізація й гасіння пожеж проводяться з метоюзадля збереження матеріальних цінностей [[держава|держави]] й окремих громадян, тварин та організацій протипожежними формуваннями [[Збройні Сили України|ЗС]], ЦО, [[Міністерство внутрішніх справ|Міністерства внутрішніх справ]], [[Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій і в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи|Міністерства з надзвичайних ситуацій]], [[Міністерство охорони навколишнього середовища Швеції|Міністерства охорони навколишнього середовища]] із залученням до цих робіт робітниківпрацівників, службовців і населення, що проживає поблизу осередку надзвичайної ситуації.
 
Для локалізації пожежі, створюються протипожежні смуги одночасно на кількох ділянках шириною 6—8&nbsp;м. При наявності часу протипожежні смуги поширюються до 20—40&nbsp;м перед фронтом і до 8—10&nbsp;м на [[Фланг|флангах]] і в тилу пожежі. Для гасіння пожежі можуть бути застосовані [[вибухові речовини]].
 
== Пожежна безпека ==
{{main|Пожежна безпека}}
''Пожежна безпека''&nbsp;— стан захищеності людини і матеріальних цінностей від пожеж. Забезпечення пожежної безпеки є невід'ємно частиною діяльності держави щодо охорони життя і здоров'я людей, тварин, національного багатства та навколишнього природного середовища. В Україні загальні правові, соціальні та економічні основи забезпечення пожежної безпеки, відносини [[Органи державної влади|державних органів]], юридичних і [[Фізична особа|фізичних осіб]] у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності, регулюються [[Кодекс цивільного захисту України|Кодексом цивільного захисту України]]<ref>[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 Кодекс цивільного захисту України] // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 34-35, ст.458.</ref>.
 
== Класифікація приміщень будівель за вибухопожежвибухопожежною та пожежною небезпекою<ref>{{Cite web|url=http://document.ua/normi-viznachennja-kategorii-primishen-budinkiv-ta-zovnishni-nor7322.html|title=НАПБ Б.03.002-2007 Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref> ==
В основі класифікації лежать порівняльні дані, що визначають ймовірність виникнення пожежі або вибуху залежно від властивостей і стану речовин, що задіяні у виробничому процесі.