Гідраденіт: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Turzh (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 7:
[[Категорія:Інфекційні захворювання]]
ГІДРАДЕНІТ
Гідраденіт (hydradenitis) — це запа¬лення апокринних потових залоз, пе¬реважно в пахвових ямках, яке спри¬чинюється золотистим стафілококом. Виникненню гідраденіту сприяють не¬гативний стан гігієни, підвищена піт¬ливість шкіри.
За місцевими проявами нагадує фу¬рункульоз. У ділянці запалення з'яв¬ляється обмежене випинання, болюче, щільне. Від фурункула відрізняється тим, що не має гнійного стрижня з волосинкою у центрі. Іноді поруч з'яв¬ляється кілька таких випинань, які з часом зливаються. Шкіра над ними червона або синьо-багряна.
Часто в процес втягуються сусідні лімфатичні вузли. Загальний стан при гідраденіті майже не порушується. Тем¬пература тіла субфебрильна.
Щільні вузли, які утворилися в ділянці потових залоз, згодом розм'як¬шуються, з нориць, що утворилися, ви¬діляється гній. Через наявність у пахвовій ділянці волосся, підвищене потовиді¬лення, хронічне подразнення шкіри під час рухів процес має тенденцію до по¬ширення на інші потові залози. Вони нагноюються і утворюють низку гнояків. В народі така патологія одержала назву "суче вим'я".
Перебіг гідраденіту затяжний, з періо¬дами загострення і затихання процесу.
Лікування гідраденіту місцеве й за¬гальне. Місцеве лікування починають з проведення туалету ураженої ділян¬ки (частіше пахвової): вистригають во¬лосся, протирають шкіру 2—3 % роз¬чином формаліну (для зменшення пітливості). Потім призначають сухе тепло, фізіотерапевтичні процедури (УВЧ, солюкс, кварц). Рекомендуєть¬ся обколювання пеніцилін-новокаїно¬вим розчином.
Загальне лікування полягає у засто¬суванні антибактеріальної терапії (анти¬біотики, сульфаніламідні препарати), аутогемотерапії, специфічної імуноте¬рапії (стафілококовий анатоксин, антистафілококовий углобулін. У разі частих рецидивів призначають рентге¬нотерапію. Перераховані вище заходи поєднують із загальнозміцнювальною терапією (молочно-рослинна дієта, вітаміни), проводять гігієнічні заходи (обробка шкіри в ділянці ураження 2 % борним або камфорним спиртом).
Оперативне втручання застосовують у разі нагноєння (гнояки розгинають і дре¬нують). При рецидивуючому пахвовому гідраденіті іноді застосовують повне видалення волосяної частини шкіри з місцевою пластикою дефекту.
| |||