Жульєн Сорель: відмінності між версіями

Жюльєн Сорель (фр. Julien Sorel)  — головний герой роману [[Стендаль|Стендаля]] [[Червоне і чорне|"«Червоне і Чорне"»]], написаний у [[1830]] році. {{Літературний персонаж|ім'я=Жульєн Сорель|оригінал імені={{lang-fr|Julien Sorel}}|письменник=[[Стендаль]]|твори=«"[[Червоне та чорне]]»"|стать=чоловіча|національність=француз|раса=європеоїдна|вік=30 років|Коханки=}}

Цей [[Роман (жанр)|роман]] називають психологічним або романом-хронікою, він написаний в традиціях [[Реалізм|реалізму]]. У творі розповідається історія життя сина теслі з невеликого французького містечка. Автор описує боротьбу талановитої людини та реальності, протистояння соціуму та тісні зв`'язки в ньому. Роман складається з двох частин.

Жульєн Сорель  — син бідного теслі, любить читати, але батьку дуже не подобалася ця його звичка, він не любив свою родину, тож при першій можливості переїхав у [[Вер'єр]] в якості гувернера до тамтешнього мера Де Реналя. Пан де Реналь має жінку та трьох дітей. Дружина - — пані де Реналь була здивована побачити талановитого, освідченого і гарного юнака з чудовим знанням латини. Згодом, молода жінка закохалася в нього і стала коханкою Жульєна.

Коли постає ризик викриття їхніх відносин, Сорель їде до духовної семінарії у [[Безансон]]. Він швидко всьому вчиться і тому його не люблять інші семінаристи, там він обирає собі наставника абата Пірара, той вбачає в ньому талант. У абата був знайомий в Парижі - — маркіз де Ла-Моль, коли він дізнався про його потребу в секретарі, то порадив Жульєна, тоді Сорель перебрався до Парижу.

Весь цей час його хитрість та лицемірство допомагало йому досягти його цілей - — самоствердитися і збудувати кар`'єру. Тепер він - — престижний секретар у [[Париж|Парижі]]і. У маркіза де Ла-Моля є дружина і двоє дітей. У головного героя починається бурхливе кохання з Матильдою де Ла-Моль, вони долають багато суперечностей та складнощів. Коли маркіз дізнався про це, то дозволив їм одружитися, робить Сореля поручником у гусарськпий полк. Він досяг своєї мети.

Вре повертається проти нього в один день, коли пані Реналь під впливом священника пише лист, в якому викриває всі темні сторони Жульєна. Все зруйновано...зруйновано… Він їде до провінції, купує пістолети і прямує до церкви, де знаходиться його колишня кохана. Він стріляє в неї двічі, проте [[Куля (зброя)|куля]] потрапила їй в плече і вона залишилася живою, його замикають до в`'язниці. Пані одразу його пробачила і благала всіх судей, щоб вони змилувалися над ним, але герой не бажає цього, він хоче піти з життя достойно. У тюрьмі він плаче та роздумує над своїм життям, тоді можна побачити справжнього і природнього Жульєна Сореля. До нього приходить де Реналь і вони плачуть разом, тільки тоді він розуміє, що це - — кохання всього його життя.

Протягом твору у Жульєні бореться його природна і лицемірна частини. Він сам вирішує, чи показувати іншим свою любов, заплутується в собі. Він то лицемірить, то соромиться, не боїться своїх невдач, стрімко добивається цілей. Незважаючи на його негативні риси, він уміє щиро кохати, належно поводиться у вищому суспільстві та захоплюється Наполеоном. Сорель сміливий, наполегливий, іноді його почуття переважають над розумом. У нього дуже розвинуте почуття власної гідності, через це йому здається, що всім хочеться його образити ти підставити. Головний герой цього твору - — це символ боротьби, із самим собою, із [[Світ|світом]], протистояння червоного і чорного.