Софора японська: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Lenka:) (обговорення | внесок) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 56:
Софора японська — дерево-символ [[Пекін]]а. Її Батьківщина – Південний [[Китай]] і [[Японія]], де дикі види софори збереглися і донині. Зі Сходу дерево у [[18 століття|XVIII столітті]] потрапило до [[Європа|Європи]]. Зараз софора широко розводиться на півострові [[Корея]], в Китаї, Японії, [[В’єтнам]]і та інших країнах [[Азія|Азії]], а також в Європі та [[Північна Америка|Північній Америці]]. У колишньому [[СРСР]] софора японська культивується на [[Кавказ]]і, в [[Крим]]у, [[Середня Азія|Середній Азії]], Південному [[Казахстан]]і. Це дерево дуже допомогло лісорозведенню на пісках півдня [[Росія|Росії]] і в степових посадках Криму, де поруч з софорою дуже непогано почували себе кущі і дерева інших видів, яким необхідно багато [[азот]]у.
На території України софору вирощують як декоративну, фітомеліоративну і лікарську рослину. Вперше у нас її почали культивувати, за одними даними, в [[1809]] році в [[Краснокутський дендропарк|Краснокутському дендропарку]]. За іншими – вже в кінці [[17 століття|XVII століття]]. Саме в цей час в розкішному парку [[шляхтич]]а [[Скаржинські|Скаржинського]] з’являються привезені морем [[Ялиця|ялиці]], [[
==Практичне використання==
Рядок 98:
[[Категорія:Метеликові]]
[[Категорія:Бобові]]
[[Категорія:Медоноси]]
[[en:Styphnolobium japonicum]]
| |||