Угорська революція (1848—1849): відмінності між версіями

 

== Поразка революції ==

[[Файл:Haynau.jpg|150px|thumb|Юліус Гайнау]]

[[21 червня]] на територію східних комітатів Угорського королівства було введено російську армію [[Паскевич Іван Федорович|Івана Паскевича]]. Вступ Російської імперії до війни на боці контрреволюції означав неминучу поразку Угорського королівства. Одночасно почався новий наступ австрійців, армію яких очолив [[Юліус Гайнау]]. Австрійські війська були посилені контингентами, які було відкликано з італійського фронту після остаточного придушення революційних виступів у Північній Італії. Під натиском імператорських військ Гергей був змушений відступити на південь. У той же час армія Бема у Трансільванії була у декількох битвах цілком розбита росіянами та практично припинила своє існування. [[13 липня]] було здано Буду і Пешт. [[9 серпня]] біля [[Тімішоара|Темешвару]] зазнав поразки корпус Дембінського. Становище угорського уряду стало катастрофічним, Комітет оборони переїхав до [[Сегед]]у, а потім до [[Арад (Румунія)|Араду]].