Красностав (Польща): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Історія: додано інформацію щодо історії міста |
→Пам'ятки архітектури: додано іллюстрацію |
||
Рядок 47:
Красностав виник поруч давньоруського граду Щекарева. Як зазначає К. Столецький (2008), Якуб Суша – холмський уніатський єпископ в XVII ст. записав народний переказ про те що Щекарів був закладений одним з київських братів – Щеком. Укріплення мало лежати на торгівельному шляху від бродів на Бузі в районі Городла до Вепря, по дорозі на Люблін. В ХІІ ст. Щекарів лежав на приграниччі холмських та червенських волостей. Аналіз сучасного планування Красноставу свідчить, що сучасна вулиця Коловорот, яка півколом огинає село з півночі і обривається на березі Вепря, колись могла вести до переправи на ньому. Така локалізація може свідчити про розміщення тут поселення ([https://www.google.pl/maps/place/Ko%C5%82owr%C3%B3t+32,+22-300+Krasnystaw/@50.9923999,23.1665185,395m/data=!3m2!1e3!4b1!4m13!1m7!3m6!1s0x0:0x0!2zNTDCsDU5JzMxLjEiTiAyM8KwMTAnMjMuNiJF!3b1!8m2!3d50.991985!4d23.173235!3m4!1s0x472374b6206b029d:0xcaf35c2490ce95 див. тут]). На південний-схід від описуваного поселення розташовується округлий горб, на якому могло розміщуватися Щекарівське городище ([https://www.google.pl/maps/place/50%C2%B059'31.1%22N+23%C2%B010'23.6%22E/@50.991985,23.1710426,398m/data=!3m2!1e3!4b1!4m5!3m4!1s0x0:0x0!8m2!3d50.991985!4d23.173235 див. тут]). Існують деякі підтвердження такої гіпотези, які можна знайти в холмських судових записах. Зокрема, запис 1470 р. розповідає, що тут у підніжжя городища функціонував млин. Другий запис про продаж землі згадує в 1473 р. «узгір’я городище». Археологічні розвідки на території Красноставу свідчать про інтенсивне поселення в Х-ХІІІ ст.
Таким чином, можна припустити що землі Щекарева простягалися на південь від поселення та городища аж до до гирла Жолкевки до Вепря. Імовірно городище утворилося ще в Х-ХІ ст. На початку ХІІІ ст. згадувалося як городище та центр волості. Зокрема у 1219 р. літопис Єпатієвський повідомляє: «''Приде Лестко на Данила к Щекаревоу бороня идти емоу на помощь Мьстиславоу тестю своемоу''». Тобто Лешек Білий перегородив дорогу Данилові, який ішов до Галича на зустріч з Мстиславом. Порівняльний аналіз джерел свідчить що описувані події дійсно могли відбутися в 1220 чи 1221 р. Щекарів пережив напад монголів, про що свідчить згадка про нього наприкінці ХІІІ ст., коли нащадки Данила змушені були брати участь у татарських нападах на сусідів. З цього часу походить другий запис про Щекарів, коли мазовецький князь Болеслав ІІ, скориставшись з відсутності руських князів, напав та знищив села біля Щекарева, хоча його самого здобути не міг: «''оусмотривь време таково пришедь во двоу стоу вовоева вкола Щекерева и взя десять сел и тако идяшеть назад с великою гордостью...ако всю землю вземь''». Ця подія могла мати місце в 1285 р. Кінець існуванню старого Щекарева принесло загарбання прикордоння Казимиром Великим. Король розпорядився звести замок на новому місці. В 1377 р. вже згадується Красностав<ref name=":0">{{Cite web|url=http://h.ua/story/433120/|title=Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм|last=Парнікоза|first=Іван|date=16.06.2017|website=http://h.ua|publisher=http://h.ua|language=українська|accessdate=16.06.2017}}</ref>.
За Казимира Великого на південь від місця літописного Щекарева зведено новий мурований замок, який розташовувався на місці сучасного стадіону на березі Вепря. Локація міста відбулася в 3 березня 1394 р. за правління Володислава Ягайла. В ній місто фігурувало ще як Щекарів. Красностав, був повітовим центром у [[Холмщина|Холмській землі]] [[Руське воєводство|Руського воєводства]] [[Королівство Польське (1385—1569)|Корони Польської]].
Рядок 61:
Церква св. Параскеви також мала важку долю: -в 1811 р. вона згоріла. Це стало дуже важкою подією, адже в цьому районі українські церкви майже не переходили за Буг. Поза цією церквою в Красноставі на західному березі Бугу існувала ще церква в Стужиці (польська назва Stezyca Nadwieprzanska), яка церква прийняла на себе обслугу вірних з містечка.
Поряд з цим врятований образ святої Параскеви та вистрій передано до костелу августіанів. Тут же після переведення уніатів під юрисдикцію церкви в Стенжиці щонеділі відбувлася служба. Так продовжувалося поки росіяни в 1823 р. не зайняли будівлі кляштору під кошари (наразі будівлі збереглися над р. Вепрем). На південь від Красноставу найбільш висунутою на захід церквою була церква в Ченстоборовичах<ref name=":1">{{Cite web|url=http://h.ua/story/439725/|title=Холм та Холмщина - подорож для українця. Частина 3: Місто уніатів XIV ст. – 1795 р.|last=Парнікоза|first=Іван|date=17.09.17|website=http://h.ua/|publisher=h.ua|language=українська|accessdate=17.09.17}}</ref>.
== Пам'ятки історії та архітектури ==
* Городище Щекарів - розташовувалося на південний схід від закінчення вул. Коловорот на місці сучасних садово-дачних ділянок<ref name=":0" />.
* [[Красниставський замок]] [[XIV]] ст. (канцлер [[Ян Саріуш Замойський]] сприяв перебудові на резиденцію). Не зберігся. Знаходився між комплексом монастиря августіанів та р. Вепрь, приблизно на місці суч. стадіону та амфітеатру над річкою. Зображений на малюнках З. Вогля.<ref name=":1" />.
*[[Файл:Kostel-augustianow-krasnystaw.jpg|альт=Комплекс колишнього монастиря августіанів в Красноставі. Фото І. Парнікози. 2017 р.|міні|Комплекс колишнього монастиря августіанів в Красноставі. 2017 р.]][[Костел єзуїтів (Краснистав)|Костел єзуїтів]], нині костел святого Франциска Ксаверія ({{lang-pl|Kościół św. Franciszka Ksawerego w Krasnymstawie}}, давніше катедра Холмської дієцезії) - місце поховання Мефодія Терлецького - холмського уніатського єпископа<ref name=":1" />.
* Комплекс колишнього монастиря августіанців - сюди було передано врятований образ святої Параскеви та вистрій з церкви св. Параскеви, яка згоріла в 1811 р<ref name=":1" />.
* Рештки мурів міста XVII ст., які пам’ятають штурм міста козаками Б. Хмельницького<ref name=":1" />
== Відомі люди ==
| |||