Хрещення Русі: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Dgho (обговорення | внесок) м Відкинуто редагування 46.133.143.128 (обговорення) до зробленого 193.93.217.63 |
Немає опису редагування |
||
Рядок 17:
До найвідоміших вітчизняних джерел фахівці відносять твори теоретиків київського християнства: «Слово про Закон і Благодать» [[митрополит]]а [[Іларіон Київський|Іларіона]] (бл. 1053 рр.), «Послання до смоленського пресвітера Фоми» наступного митрополита-русича [[Климентій Смолятич|Климента Смолятича]] (?-1154 р.), «Послання до братії» Луки Жидяти, «Пам'ять і похвалу [[Володимир Великий|Володимирові]]» Якова Мниха (11 ст.), «[[Повість временних літ]]» і «Житіє Феодосія Печерського» Нестора (бл. 1056-після 1113 рр.), «[[Києво-Печерський патерик]]» та інші.
Іноземні джерела про християнство у Київській Русі представлені житіями святих (Георгія Амастридського, Костянтина Філософа, Стефана Сурожського), енциклікою [[Фотій (патріарх)|патріарха Фотія]] (датована
== Перші християни ==
Рядок 29:
Розповсюдженню культу св. Климента в Київській Русі сприяло офіційне розміщення після перевезення князем Володимиром ([[980]]–[[1015]] рр.) з Корсуня (Херсонесу) до Києва у [[988]] р. голови Климента, а також тіла його учня Фіва, в спеціальній [[Рака|раці]]. Автор «Слова», виголошеного на честь цієї церкви, вважає св. Климента основним святим Церкви Христової і заступником Руської землі.
Конкретніші дані про наявність християнства на українських землях походять з часів перебування на тих територіях ґотів, які прийшли у 3 в. з півночі. [[Ґоти]] нищили християнські колонії; вони доходили до Малої Азії і брали невільників аж з Каппадокії, які знайомили ґотів з християнством. Єп. західних ґотів Ульфіляс переклав Св. Письмо на готську мову, т.
=== Християнство за перших руських князів ===
Рядок 52:
[[Файл:St Volodymyr statue in Kyiv.jpg|thumb|Володимир Святий — Хреститель Русі (України), пам'ятник у Києві над Дніпром]]
[[Файл:Крещение Руси.jpg|thumb|right|[[Хрещення Русі (фреска)|Хрещення Русі]]. Підготовчий ескіз фрески В. М. Васнецова, Володимирський собор у Києві]]
[[Файл:Prince Vladimir chooses a religion by F.S. Zavialov (1847, Granovitaya palata).jpg|thumb|left|Вибір релігії князем Володимиром, художник [[Зав'ялов Федір Семенович|Ф.
Хрестити Київську Русь і проголосити християнство державною релігією припало князю [[Володимир Великий|Володимиру Великому]]. Прийшовши до влади за допомогою варязької дружини і язичницької еліти, Володимир задля їхніх інтересів запровадив язичницький пантеон богів. На місці старого капища, де стояла подоба [[Перун]]а, з'являються 7 різноплемінних богів — [[Перун]], [[Дажбог]], [[Хорс]], [[Стрибог]], [[Сімаргл]], [[Мокош]], [[Велес]].
Рядок 62:
Про те, звідки прийшла ієрархія в Україну, є різні теорії. Перша, що ієрархія прийшла з Візантії (Є. Ґолубінський, [[Грушевський Михайло Сергійович|М. Грушевський]], Й. Пелеш, М. Міллер, [[Френсіс Дворнік|Ф. Дворнік]]). Другу теорію (рим.) відстоюють Банімґартен, Жюжі та М. Коробка. Никонівський літопис говорить про посольства до Володимира від папи (988, 991, 1000) та до папи від Володимира (994, 1001). Третю теорію (охридську або македонську) висунув М. Приселков, а з українців її підтримують історики Т. Коструба, С. Томашівський, з росіян А. Карташов, Є. Шмурло, Г. Федотов, П. Ковалевський, німець Г. Кох. Вона ґрунтується на подібності мови. («Номоканон» прийшов в Україну в болг. ред.). Четверту теорію (тмутороканську) висунув Ю. [[Вернадський Володимир Іванович|Вернадський]] і за ним М. Чубатий. Обидва автори є тієї думки, що в межах Київської держави в часи хрещення Володимира вже існувала ієрархія в Тмуторокані.
Після офіційного хрещення киян у [[988]] християнство стає державною релігією Київської Русі. Християнізація Русі йшла поступово за водними шляхами, спершу її прийняли більші осередки, пізніше провінція. Не всюди цей процес відбувався без опору, як у Києві. Головний опір чинили служителі поганського культу — «[[волхви]]», вплив яких на південних землях Русі був незначний. Натомість на півночі у [[Новгород]]і, [[Суздаль|Суздалі]], Білоозер'ї вони підбурювали населення до відкритих виступів проти християнських священиків. Ще довго співіснували між собою деякі елементи поганської віри, переважно обрядів, із християнством (т.
Для унормування церковного життя у своїй державі, Володимир видав Устав, призначивши десятину на утримання церкви, та визначив права духовенства: Володимир намагався дати структурне оформлення нової релігії, подібне до візантійського. Перша згадка про митр на Русі відома з 1037, хоч — раніше мусив бути архієпископ, який наглядав над руською церквою. Першим митр., який згадується, був грек Теотемпт (див. Київ. митрополія). Християнство, проповідуючи милосердя та християнську любов — підвалини цивілізованого і мирного життя, об'єднало релігійно велику державу Володимира і позитивно вплинуло на мораль керівної верхівки і населення.
Рядок 133:
[[Категорія:Русь]]
[[Категорія:Християнство]]
[[Категорія:988 у Європі]]
[[Категорія:Християнство середньовіччя]]
[[Категорія:Історія християнства в Україні]]
| |||