Ванкувер: відмінності між версіями

[[Файл:1898 Van Pan Map.jpg|thumb|left|250px|Панорама Ванкувера (1898)]]

[[Файл:First Vancouver Council Meeting after fire.jpg|thumb|left|250px|Портрет першого у Ванкувері засідання міської ради 1886 року після пожежі<ref>{{cite news| last = Smedman| first = Lisa| title = History of Naming Vancouver's Streets: Hamilton's Legacy| publisher = Vancouver Courier| date = 2006-03-03 | url = http://www.6717000.com/newsArticle-1945.html | accessdate =2009-12-01}}</ref>]]

Губернатор Дуглас покидає форт Ленглі після оголошення колонії [[Британська Колумбія]]. Все різко змінилося з відкриттям золотих родовищ на річці Фрейзер. [[19 листопада]] [[1858]] року губернатор острова Ванкувер Джеймс Дуглас (Даглас) ({{lang-en|James Douglas}}) у форті Ленглі проголосив долину річки Фрейзер Британської колонією. Відразу сюди кинулися близько 25000 американських старателів. Щоб уникнути американської експансії, Англія направляє в новоспечену колонію невелику групу інженерів для демонстрації англійського прапора і будівництва доріг. Перші 25 сапперс (кличка інженерів від слова sap&nbsp;— риття траншей) прибули з Англії [[25 листопада]] [[1858]] року під керівництвом Річарда Муді. Їх поселення називалося Саппертон&nbsp;— нинішній Нью Вестмінстер ({{lang-en|New Westminster}}). Назву Нью-Вестмінстер було запропоновано [[Королева Вікторія|королевою Вікторією]] і незабаром це поселення, захищене від американської сторони річкою Фрейзер, стає столицею двох об'єднаних колоній британської корони (острова Ванкувер і долини ріки Фрейзер). Однак в [[1868]] році місто Вікторія знову повернуло собі титул столиці. У [[1859]] році Муді побудував дорогу між Нью-Вестмінстером і незамерзаючою затокою Буррард (в наші дні&nbsp;— це межа між Бернабе і Коквітламом).