Псамметіх I: відмінності між версіями

[[Геродот]], який відвідував Єгипет уже після [[Імперія Ахеменідів|перського завоювання]], у другій книзі своєї «Історії» залишив цілу низку цікавих оповідань, присвячених возвеличенню та правлінню Псамметіха. Слід відзначити, що відомості грецького історика відносно єгипетської історії стали в цілому достовірними тільки з кінця Саїського періоду (навіть у повідомленнях про правління нубійців присутня плутанина в іменах і подіях). Геродот називав винуватцем возвеличення Псамметіха I верховного жерця бога [[Пта]]. Після звільнення країни від ефіопів дванадцять правителів Єгипту зібрались для жертвопринесення у храмі Пта (якого Геродот називає [[Гефест]]ом) у [[Мемфіс (Єгипет)|Мемфісі]], однак верховний жрець помилково видав одинадцять (на одну менше) [[золото|золотих]] чаш, і Псамметіх винахідливо використав замість чаші свій [[бронза|бронзовий]] [[шолом]]. Однак Псамметіх не врахував раніше оголошеного пророцтва оракула про те, що той, хто вип'є з [[Мідь|мідної]] чаші отримає владу над усім Єгиптом. Відповідно, решта правителів побачили у вчинку їхнього конкурента спробу [[Узурпація|узурпації]] верховної влади. Однак, допитавши Псамметіха, вони дійшли висновку, що його дії були спонтанними та ненавмисними, й постановили для нього м'яку міру покарання — позбавили більшості володінь, залишивши йому незначну прибережну смугу землі.

 

 

Німецький історик [[Едуард Меєр]], відзначаючи реальний базис народної легенди, пересказаної [[Геродот]]ом, висловив припущення, що іонійські та карійські найманці насправді були не [[Пірати|піратами]], а підкріпленням, навмисне відрядженим [[Лідія|лідійським]] царем [[Гігес]]ом для допомоги у спільній боротьбі проти ассирійського панування<ref>[http://simposium.ru/ru/node/210 ''Поліен''. Стратагеми. Книга VII, 3]</ref>.