Глінка Михайло Іванович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 39:
Дитинство композитора минало в маєтку батька, відставного капітана Івана Миколайовича Глинки. У 1817 році батьки привозять Михайла до [[Санкт-Петербург]]у і влаштовують у Шляхетний пансіон при Головному педагогічному інституті (у 1819 році перейменовано у Шляхетний пансіон при Санкт-Петербурзькому університеті), де його гувернером був поет, майбутній декабрист [[Кюхельбекер Вільгельм Карлович|В. К. Кюхельбекер]]. У Пітербурху Глинка бере уроки у провідних музикантів, зокрема в ірландського піаніста і композитора [[Джон Філд|Джона Філда]]. У пансіоні Глинка знайомиться з [[Пушкін Олександр Сергійович|О. С. Пушкіним]], який відвідував там свого молодшого брата Лева, Глинкиного однокласника.
 
1830-го подорожував до Італії, де познайомився з багатьма музикантами, зокрема з [[Вінченцо Белліні|Белліні]] та [[Доніцетті]]. У 1833—1834 рр. мешкав у [[Берлін]]і, де займався гармонією і контрапунктом із [[З.Зігфрід Вільгельм Ден|Зігфрідом Деном]]ом. Після повернення до Росії Глинка взявся до роботи над першою своєю оперою «Життя за царя» (прем'єра у [[Петербург|Петербурзі]], 27 листопада 1836). Був призначений капельмейстером Придворної співочої капели (на цій посаді залишався близько двох років).
 
9 грудня [[1836]] року відбулася прем'єра першої опери Глинки — [[Іван Сусанін (опера)|«Життя за царя»]]. Прем'єра другої опери, «Руслан і Людмила» за поемою Пушкіна, відбулася 27 листопада 1842 року і виявилася не дуже вдалою, хоча згодом саме ця опера була визнана найбільшим досягненням композитора.