Відмінності між версіями «Історія села Паланки (Уманський район)»

нема опису редагування
(Шаблон звичайно ж знизу)
В [[урочище|урочищі]] Зелений Гай було виявлено 2 зольники, що характерні для племен [[білогрудівська культура|білогрудівської культури]]. Експедиції науковців із [[київ|Києва]] досліджували їх у [[1954]] та [[1981]] роках, але так і не змогли точно встановити їхню приналежність. Ці зольники являють собою підвищення до 4 м, діаметром 35 м.<ref>Археологія та стародавня історія України. М.&nbsp;О.&nbsp;Чмихов&nbsp;— Київ, 1992</ref>
 
На території [[уманський район|Уманщини]] на початку [[1970-ті|1970-их]] років було виявлено пам'ятки [[кімерійці|кімерійської доби]] та [[скіфи|скіфського]] походження.<ref>Археологічні пам'ятки Уманщини. В.&nbsp;О.&nbsp;Стефанович&nbsp;— Умань, 1974</ref> У період [[сармати|сарматської]] колонізації скіфи були асимільовані та інкорпоровані в нову етнічну спільноту. Сарматський період хронологічно охоплює [[3 століття до н.е.|III ст. до н.&nbsp;е.]]&nbsp;— [[4 століття|IV ст.&nbsp;н.&nbsp;е.]] [[Етнічна дифузія]]<ref>Етнічна дифузія. Мала енциклопедія етнодержавства. В.Школьник&nbsp;— Київ, 1996</ref>, яка відбулася між частиною сарматів і корінним населенням, проявилась у [[черняхівська культура|черняхівській культурі]].<ref>Нарис історії Уманщини. Монографія&nbsp;— Київ, 2001</ref> Навколо [[паланка (Уманський район)|села]] було знайдено 3 пам'ятки цієї культури, дослідження кихяких вів [[краєзнавець]] та дослідник Уманщини [[Храбан Григорій Юхимович|Г.&nbsp;Ю.&nbsp;Храбан]]. Перше поселення, виявлене в [[1961]] році, знаходиться на полі, на правому березі річки [[паланка (ріка)|Паланки]]. Тут виявлені знахідки гончарного і ліпленого посуду. Друге поселення випадково знайдене на відстані біля 400 м на [[захід]] від першого поселення, на лівому березі річки Паланки проти впадання в неї річки [[кочержинка|Кочержинки]]. Тут знайдено декілька уламків черняхівської гончарної кераміки, а також уламки ліплених горщиків. Третє поселення випадково знайдене біля самого верхів'я річки [[хутірна|Хутірної]], яка впадає в селі [[городецьке|Городецькому]] в річку [[уманка|Уманку]]. На лівому березі цього струмка зустрічаються уламки гончарної черняхівської [[кераміка|кераміки]].<ref>Матеріали та дослідження по археології СРСР&nbsp;— Москва, 1964</ref>
 
[[Зображення:Kudrin Rus.PNG|міні|ліворуч|250пкс|Розташування міста [[Кудрин]]а]]
359

редагувань