Історія села Паланки (Уманський район): відмінності між версіями

На території [[уманський район|Уманщини]] на початку [[1970-ті|1970-их]] років було виявлено пам'ятки [[кімерійці|кімерійської доби]] та [[скіфи|скіфського]] походження.<ref>Археологічні пам'ятки Уманщини. В.&nbsp;О.&nbsp;Стефанович&nbsp;— Умань, 1974</ref> У період [[сармати|сарматської]] колонізації скіфи були асимільовані та інкорпоровані в нову етнічну спільноту. Сарматський період хронологічно охоплює [[3 століття до н.е.|III ст. до н.&nbsp;е.]]&nbsp;— [[4 століття|IV ст.&nbsp;н.&nbsp;е.]] [[Етнічна дифузія]]<ref>Етнічна дифузія. Мала енциклопедія етнодержавства. В.Школьник&nbsp;— Київ, 1996</ref>, яка відбулася між частиною сарматів і корінним населенням, проявилась у [[черняхівська культура|черняхівській культурі]].<ref>Нарис історії Уманщини. Монографія&nbsp;— Київ, 2001</ref> Навколо [[паланка (Уманський район)|села]] було знайдено 3 пам'ятки цієї культури, дослідження кихяких вів [[краєзнавець]] та дослідник Уманщини [[Храбан Григорій Юхимович|Г.&nbsp;Ю.&nbsp;Храбан]]. Перше поселення, виявлене в [[1961]] році, знаходиться на полі, на правому березі річки [[паланка (ріка)|Паланки]]. Тут виявлені знахідки гончарного і ліпленого посуду. Друге поселення випадково знайдене на відстані біля 400 м на [[захід]] від першого поселення, на лівому березі річки Паланки проти впадання в неї річки [[кочержинка|Кочержинки]]. Тут знайдено декілька уламків черняхівської гончарної кераміки, а також уламки ліплених горщиків. Третє поселення випадково знайдене біля самого верхів'я річки [[хутірна|Хутірної]], яка впадає в селі [[городецьке|Городецькому]] в річку [[уманка|Уманку]]. На лівому березі цього струмка зустрічаються уламки гончарної черняхівської [[кераміка|кераміки]].<ref>Матеріали та дослідження по археології СРСР&nbsp;— Москва, 1964</ref>