Островський Микола Олексійович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
м →Інвалідність: вікіфікація. |
||
Рядок 56:
В [[1921]]–[[1922]] роках Островський навчався у Київському електромеханічному технікумі (тепер Київський електромеханічний коледж). У жовтні-грудні [[1921]] року працював на будівництві вузькоколійної залізничної лінії завдовжки 6 верст між лісозаготівлею біля [[Боярка|Боярки]] та колією [[Фастів]] — Київ, спричиненому необхідністю постачання Києва дровами (згодом у Боярці було відкрито музей М. Островського — тепер [[Боярський державний краєзнавчий музей|краєзнавчий]], встановлено пам'ятний знак «Боярка-БАМ» на честь будівництва вузькоколійки). Внаслідок виснажливої роботи й застуди хворів на важку форму висипного тифу, надалі у нього розвинувся ревматизм, що перейшов у поліартрит.
В проміжках між лікуванням займався громадською роботою. У 1923–1924 рр. — член Шепетівського окружкому Комсомолу, політрук Райвсеобуча, кандидат в члени губкому Комсомолу. Наприкінці червня 1924 р. був зарахований бійцем Окремого шепетівського батальйону [[Частини особливого призначення|ЧОН]]. 9 серпня того ж року вступив до [[РКП(б)]]. Але вже 22 серпня отримав відпустку за станом здоров'я, і все його подальше життя перетворилося на суцільну боротьбу з хворобами. Перебував на лікуванні у [[
З [[1927]] р. був остаточно прикутий до ліжка. Після невдалого лікування оселився у [[Сочі]]. Навіть ставши повним інвалідом, намагався брати активну участь у «викритті чужорідних елементів» серед апарату домоуправлінь свого та сусідніх будинків<ref>[http://pravoslavnyi.ru/knijnaya_polka_redakcii/volkov_chernaya_kniga_imen.htm С. В. Волков. Черная книга имен, которым не место на карте России]</ref>. Надалі стан Островського ускладнився хворобою очей, аж до повної сліпоти; попри це, він намагався продовжити освіту. У 1929–1930 рр. в Москві відбулося чергове невдале хірургічне втручання.
| |||