Костянтин Василь Острозький: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
правопис
Рядок 91:
У [[1578]] році за наказом короля [[Стефан Баторій|Стефана Баторія]] очолив невдалий каральний похід супроти [[Військо Запорозьке Низове|Війська Запорозького Низового]].
 
На початку [[1590]]-х років К. В. Острозький вороже поставився до назріваючих козацьких заворушень, які загрожували розгалуженим земельним володінням князівського роду. Під час [[Повстання Косинського|козацького повстання]] [[Криштоф Косинський|Криштофа (Христофора) Косинського]] у [[1591]]-[[1593]] роках, незважаючи на ряд невдач, військо, зібране Костянтином Острозьким, у вирішальній [[Битва під П'яткою|битві під П'яткою]] завдало нищівної поразки повстанцям. [[Симон Пекалід]] в хвалебній поемі «Острозька війна» засвідчив м'яке ставлення Костянтина Острозького до переможених. ''Князь обмежився лише вимогою публічного покаяння і присяги козацького ватажка перед родом Острозьких'' — можна пояснити тим, що Криштоф Косинський (згідно з тогочасними джерелами) був родичем князів Острозьких.
 
К. В. Острозький виступив рішуче проти [[Повстання Наливайка|повстання]] [[Северин Наливайко|Северина Наливайка]] у [[1594]]-[[1596]]&nbsp;роках. Польський дослідник Вєслав Маєвський вказує на свідчення С. Наливайка від [[9 квітня]] [[1597]] року, що К. В. Острозький мав з ним контакти з намірами [[рокош]]у. Князь характеризував його як лиходія ([[1595]]), неправдоподібно, щоб він інспірував повстання, бо у 1596 році повстанці пустошили його маєтки, але війська проти не вислав, захищав людей, пов'язаних з повстанням, весною 1596 року в його ескорті були відверті симпатики Наливайка<ref>''Majewski W.'' Nalewajko (Nalywajko) Semen (Seweryn?), (zm. 1597) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1977.&nbsp;— T. XXIІ/3, zeszyt 94.&nbsp;— S.&nbsp;489–491. {{ref-pl}}</ref>.
 
=== Позиція Костянтина Василя Острозького в релігійній сфері ===
Рядок 134:
Наприкінці [[XVI століття]] Костянтин Василь Острозький був найбільшим після короля землевласником [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]: йому належало 80 містечок і 2760 [[село|сіл]]. Річний прибуток князя перевищував 19 мільйонів злотих. Кошти князівська скарбниця переважно отримувала від оренда мита, а також мала надходження із замкових сіл<ref> Тесленко І. А. [http://www.ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/1504/Khto%20ye%20khto%20v%20imperii%20staroho%20kniazia.PDF Хто є хто в імперії «Старого» князя. «Острозька шляхта»]// Соціум: альманах соціальної історії / гол. ред. В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій; Нац. академія наук України, Ін-т історії України, Центр соц. історії.&nbsp;— К.: Ін-т історії України, 2009.&nbsp;— Вип. 8.&nbsp;— С. 119—133.{{Відкритий доступ}}</ref>
 
Зокрема, йому належав [[Історія Тернополя|Тернопіль]], який отримав як віно дружини Софії з Тарновських в [[1567]] році. Він видав 3 грамоти для тернопільських міщан ([[1570]] року, [[1593]] року) про створення цековноцерковно-добродійного братства (згодом «[[Фундація Костянтина князя Острозького]]»), виділення йому 235 [[Морг поля|моргів]] і 1463 сажнів поля для утримання шпиталю вбогих міщан православного віровизнання; утримання братством школи зі слов'яно-руською мовою навчання, про будівництво [[Церква Різдва Христового (Тернопіль)|Церкви Різдва Христового]]<ref>''Фроленков В.'' Острозькі князі…&nbsp;— С. 699.</ref>
 
Після поділу з братовою Беатою отримав переважну частину спадку на Волині: [[Дубно]], [[Степань]], [[Дорогобуж (село)|Дорогобуж]], Крупу ({{lang-pl|Krupę}}), Здовбицю, [[Звягель]], [[Чуднів]], [[Старокостянтинів]], [[Острополь]], [[Кузьмин]]. По її смерті та отримання запису від братаниці Гальшки отримав [[Острог]], [[Рівне]], Жарнове, [[Сульжинці]], [[Колодне]], [[Красилів]], [[Полонне]], [[Чернігів]]. Скуплені головно в Луцькому та Крем'янецькому повітах маєтки площею сягали ледь не половини Волинського воєводства. По батькові отримав також [[Романів]], села Несолонь, Підлуби, Бараше біля Звягеля. Купив Вільськ, [[Димер]]<ref name="П5">''Chynczewska-Hennel T.'' Ostrogski Konstanty Wasyl książę (ok. 1526—1608)…&nbsp;— S. 495.</ref>.