Вікіпедія

Коростень: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 82:
Новий могутній поштовх до відродження місту дало будівництво залізниці Київ — Ковель у [[1902]] р. З цього часу місто було перейменоване в Коростень, воно відоме як важлива залізнична станція. Згодом, з розширенням залізниці, Коростень перетворюється у великий залізничний вузол.
 
Після проголошення Української Народної Республіки (УНР) її уряд і парламент ([[Українська Центральна Рада|Центральна Рада]]), були змушені залишити Київ під час його окупації московськими військами. Перебували у Коростені протягом 14-1514–15 лютого та 24-2624–26 лютого 1918 р. 25 лютого у Коростені постановою Центральної Ради було затверджено [[Герб України|Тризуб Святого Володимира]] як герб УНР. В період 14-2714–27 лютого 1918 р. у Коростені в різний час перебували частини Армії УНР: [[Гайдамацький кіш Слобідської України]] на чолі із [[Петлюра Симон Васильович|Симоном Петлюрою]], Окремий Запорізький загін на чолі з [[Прісовський Костянтин Адамович|Костянтином Прісовським]] та Курінь [[Січові Стрільці|Січових Стрільців]] на чолі з [[Коновалець Євген Михайлович|Євгеном Коновальцем]]. З Коростеня ці частини 27 лютого пішли у наступ на Київ задля його звільнення від московських військ.
 
[[image:Бублик-Кузьма-Павлович-2.jpg|200px|thumb|Кузьма Павлович Бублик (1901-19251901–1925), уродженець Полтавщини, український червоний козак, учасник подій 1917-1920х рр., журналіст, громадський і проспілковий діяч, на фото він секретар комсомолу у Коростені, 1921 рік]]
 
7 листопада 1921 р. під час [[Другий зимовий похід|Листопадового рейду]] Коростень, зайнятий підрозділами 395-го стрілецького полку 132-ї бригади 44-ї стрілецької дивізії московських військ, спробувала здобути Волинська група (командувач — [[Тютюнник Юрій Йосипович|Юрій Тютюнник]]) [[Армія Української Народної Республіки|Армії Української Народної Республіки]]. Початок виправи був вдалий. Українські війська, несподівано напавши на Коростень, здобули станцію. Проте неузгодженість у діях різних відділів і велика чисельна перевага ворога не дала можливості розвинути цей успіх. Українські війська змушені були відступити з міста. У боях особливо відзначилися [[Ремболович Іван Семенович|Іван Ремболович]], Семен Хмара-Харченко та Микола Тобілевич. Загинув сотник [[Стефанишин Володимир Іванович|Володимир Стефанишин]].
Рядок 94:
Під час наступу [[1943]] року, після успішного проведення Київської операції, Червона армія [[17 листопада]] зайняла Коростень, але внаслідок потужного контрнаступу змушена була відступити. [[28 грудня]] [[1943]]&nbsp;р. місто було остаточно взяте під контроль частинами 13-ї Армії генерала-лейтенанта Пухова.<br/>За час війни Коростень був повністю зруйнований.
 
На 80-9080–90 роки [[20 століття]] місту випало пережити тяжкі часи. Сусідство з [[Чорнобильська атомна електростанція|Чорнобильською Атомною Станцією]] (80 км) наклало новий трагічний відбиток на його історію. Коростень потрапив у зону радіоактивного забруднення внаслідок [[Чорнобильська катастрофа|Чорнобильської ядерної катастрофи]] [[26 квітня]] [[1986]] і класифікований як «зона гарантованого добровільного відселення». Крім того, економіка міста сильно постраждала від кризи в перші роки після здобуття Україною Незалежності.
 
Коростень веде політику розширення власних можливостей економічного соціального розвитку. Місто будує житло і дороги, створює нові підприємства, навчальні й соціальні заклади. У 2006 році Коростень став одним із 6-ти міст України, яке отримало сертифікат якості за міжнародними стандартами ISO 9001:2000.
Рядок 192:
== Медицина ==
[[Файл:Коростенська дитяча поліклініка.JPG|міні|230пкс|Коростенська дитяча поліклініка]]
Охорону здоров'я в місті Коростені здійснюють такі медичні заклади<ref>[http://korosten.in.ua/index.php?page=38 Охорона здоров'я] на [http://korosten.in.ua/index.php?page=238 Коростень. Міський інформаційний портал]</ref><ref>''Медичні установи міста'' // Коростень. Туристичний інформатор., Коростень: «Тріада С», 2009 (?), стор. 35-3635–36</ref>:
* Центральна міська лікарня;
* Відділкова лікарня станції «Коростень»;
Рядок 206:
Місто не має внутрішнього поділу на адміністративні райони. Проте в межах міста існує багато мікрорайонів, частина з яких є колишніми селами, включеними до складу міста.
 
Мікрорайони Коростеня: Бровар, Військове містечко, Вокзал, Житомирське, Київський масив, Ковельський парк, Коростень-Подільський, Мирний (інша назва -— Щебзавод), Південний Пост, Пашини, Фрунзе, Цегельний, Черемушки, Чигирі, Чолівка.
 
== Освіта ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Коростень