Квантитативне вирівнювання голосних: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
уточнення, шаблон, категоризація
оформлення, доповнення, стиль
Рядок 1:
'''Квантитативне вирівнювання голосних у праслов'янській мові''' (від {{lang-la|quantitativus}} — «часокількісний») — поступовефонетичне артикуляційнеявище зближенняв історії ранньопраслов'янської мови. Полягав у поступовому артикуляційному зближенні [[Голосний звук|голосних]], що призвело до втрати довгих і коротких [[Фонема|фонем]] і до витворення голосних нормальної довготи. Квантитативне вирівнювання належить до найдавніших змін у системі вокалізму за спільнослов'янський період.
 
== Суть явища ==
== Квантитативне вирівнювання коротких і довгих голосних [о] та [а] ==
Рання праслов'янська мова успадкувала від праіндоєвропейського мовного стану систему голосні фонеми, у якій вони розрізнювалися не тільки артикуляцією, але й тривалістю: ''*ā — *ă, *ē — *ě, *ī — *ǐ, *ō — *ŏ, *ū — *ŭ''.
 
=== Голосні [о] та [а] ===
Короткі [[Монофтонг|монофтонги]] [ǒ], [ǎ] перетворилися спершу на [ǒ], який звузився, набув довготи, а з часом став став артикулюватися як голосний [о], що нині функціонує в усіх сучасних [[Слов'янські мови|слов'янських мовах]].
Довгі голосні [ā] та [ō] злилися в довгому [ā], який спочатку був лабіалізованим голосним заднього ряду, більше відкритим, ніж довгий [ō]. На пізнішому етапі розвитку [[Праслов'янська мова|праслов'янської мови]] він утратив довготу й лабіалізацію та перетворився на [а].
 
=== Голосний [е] ===
== Квантитативне вирівнювання короткого і довгого голосного [е] ==
Короткий [ě] у [[Праслов'янська мова|праслов'янській мові]] зберігся, але на певному етапі перетворився на [е] нормальної довготи й був успадкований усіма слов'янськими мовами. Довгий [ē] на слов'янському ґрунті після твердих приголосних змінився на відкритий голосний переднього ряду [ä], який пізніше розвинувся в [ě] ({{lang-cu|вѣтръ}}). Після м'яких шиплячих приголосних та [й] звук [ē] внаслідок певних перетворень змінився на [а].
 
=== Голосні [і] та [u] ===
== Квантитативне вирівнювання коротких і довгих голосних [і] та [u] ==
Короткі [ĭ] та [ǔ] зазнали [[Редукція голосних|редукції]], перетворившись на ультракороткі (надкороткі) [[Редуковані голосні|зредуковані звуки]] [ъ] та [ь]: ''вьдова, гость, сънъ''. Довгі відповідники цих звуків змінилися так: [і] перетворився на [і] нормальної довготи, [ū] перетворився на [ы]. Поява ультракоротких [ъ] та [ь] спричинила нове протиставлення в системі вокалізму: ультракороткі фонеми — фонеми нормальної довготи.
 
=== Дифтонги ===
== Квантитативне вирівнювання дифтонгів ==
{{основна стаття|Монофтонгізація дифтонгів у праслов'янській мові}}
Окрім монофтонгів, процесом квантитативного вирівнювання були частково охоплені також [[Дифтонг|дифтонги]]: внаслідок збігу довгих [ā] та [ō] в одному звукові [а] і коротких [ǒ], [ǎ] у звукові [о] кількість дифтонгів зменшилася. Однак під дією [[Закон відкритого складу|закону відкритого складу]] перед наступним приголосним і ці дифтонги не змогли зберегтися, оскільки в них другий компонент був нескладотворчим і закривав склад: відбулася [[Монофтонгізація|монофтонгізація дифтонгів]].