Фізична географія: відмінності між версіями

Фізична географія – система природних географічних наук, яка комплексно вивчає географічну оболонку Землі. Включає загальну фізичну географію (землезнавство), ландшафтознавство, палеогеографію та регіональну фізичну географію. До Ф.г. входять також галузеві фізико-географічні дисципліни, які досліджують окремі компоненти географічної оболонки Землі, - геоморфологія, кліматологія, гідрологія, океанологія, гляціологія, геокріологія, географія ґрунтів, ботанічна географія та зоогеографія. На межі з технічними, сільськогосподарськими, медичними та інш. науками формуються прикладні напрями Ф.г. – меліоративна географія, рекреаційна географія, медична географія тощо. Як сучасна наука Ф.г. оформилася у другій половині XIX ст. Основні задачі Ф.г. – виявлення функціональних залежностей між різними природними явищами на земній поверхні, вивчення проблеми впливу людини на довкілля, розробка шляхів охорони та раціонального використання природних територіальних комплексів. В Україні фізико-географічні дослідження проводять, зокрема, Відділення географії Інституту геофізики НАН України.

 

 

Фізична географія поділяється на дві великі підобласті знань<ref name="Подобедов">{{ref-ru}} Подобедов Н.&nbsp;С.&nbsp;Общая физическая география и геоморфология.&nbsp;— М.: Недра, 1974. С. 312.</ref>: