Зубар Віталій Михайлович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення |
Немає опису редагування |
||
Рядок 20:
}}
'''Віта́лій Миха́йлович Зу́бар''' (*[[5 лютого]] [[1950]], [[Харків]] — †[[20 березня]] [[2009]], [[Київ]]) — український [[археолог]], [[історик]]-антикознавець, доктор історичних наук, [[професор]] [[Національний університет «Києво-Могилянська академія»|Національного університету «Києво-Могилянська академія»]], провідний науковий співробітник відділу античної археології НАН України, член Вченої ради та спецради із захисту докторських дисертацій [[Інститут археології НАН України|Інституту археології НАН України]], відповідальний секретар [[Археологія (видання)|журналу «Археологія»]] та член редакційних колегій низки наукових журналів та видань, експерт ВАК за спеціальністю археологія, широко відомий дослідник [[Херсонес Таврійський|Херсонесу Таврійського]],
== Біографія ==
Віталій Михайлович Зубар народився [[5 лютого]] [[1950]]року в [[Харків|Харкові]] в родині педагогів. Археологією зацікавився ще в шкільні роки, під час канікул брав активну участь у розкопках Боспорської експедиції [[Гайдукевич Віктор Францевич|В. Ф. Гайдукевича]], а в період студентських канікул — [[Херсонес Таврійський|Херсонеса]]. У 1972 р. з відзнакою закінчив історичний факультет [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського державного університету]].
Після закінчення університету працював завідувачем відділу археології [[Харківський історичний музей|Харківського історичного музею]].
У 1976—1980 рр. В. М. Зубар брав участь у роботі новобудовних археологічних експедицій Інституту археології НАН України на півдні Україні, а в 1975, 1980—1989, 1999 рр. керував розкопками некрополя Херсонеса Таврійського перших століть н. е. і розвідками у Південно-Західному Криму. Пізніше у складі об'єднаної експедиції кілька років брав участь у розкопках римської цитаделі Херсонеса. З 1988 р. В. М. Зубар був відповідальним секретарем журналу «Археологія», який видає Інститут археології НАН України. З 1998 р., крім наукової роботи, В. М. Зубар за сумісництвом займався викладацькою діяльністю. Працював на посаді професора магістерської програми "Археологія та давня історія України"в Університеті «Києво-Могилянська академія», де читав кілька навчальних курсів, присвячених античній історії, археології Північного Причорномор'я та методці наукової роботи.▼
З 1973 по 1976 рр. аспірант [[Інститут археології НАН України|Інституту археології НАН України]]. З 1976 р. працював в Інституті археології НАН України на посаді молодшого наукового співробітника, з 1983 р. — старшого наукового співробітника, а з 1993 до 2009 р. — провідного наукового співробітника.
У 1978 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Некрополь Херсонеса Таврійського I—IV ст. н. е.», а в 1991 р. — дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук на тему «Херсонес Таврійський та Римська імперія».
У 1990 р. йому присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника.
▲У 1976—1980 рр. В. М. Зубар брав участь у роботі новобудовних археологічних експедицій Інституту археології НАН України на півдні Україні, а в 1975, 1980—1989, 1999 рр. керував розкопками некрополя Херсонеса Таврійського перших століть н. е. і розвідками у Південно-Західному Криму. Пізніше у складі об'єднаної експедиції кілька років брав участь у розкопках римської цитаделі Херсонеса.
З 1988 р. В. М. Зубар був відповідальним секретарем журналу «Археологія», який видає [[Інститут археології НАН України]].
З 1998 р., крім наукової роботи, В. М. Зубар за сумісництвом займався викладацькою діяльністю. Працював на посаді професора магістерської програми "Археологія та давня історія України"в Університеті «Києво-Могилянська академія», де читав кілька навчальних курсів, присвячених античній історії, археології Північного Причорномор'я та методці наукової роботи.
== Праці ==
Рядок 31 ⟶ 43:
;Роботи з археології
* Археологія України: Курс лекцій: Навч. посібник / Л. Л. Залізняк, О. П. Моця, '''В. М. Зубар''' та ін.; за ред. Л. Л. Залізняка. — К.: Либідь, 2005. — 504 с. 966-06-0394-0
* {{ref-ru}}Некрополь Херсонеса Таврического I—IV вв. н. э. — {{К.}}: [[Наукова думка]], 1982. — 144 с.
* {{ref-ru}}Херсонес Таврический и проникновение христианства на Русь. — {{К.}}: [[Наукова думка]], 1988. — 208 с. (соавт. Ю. В. Павленко).
| |||