П'єр I (герцог Бретані): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
правопис |
правопис |
||
Рядок 37:
Походив з роду Дрьо, молодшої гілки королівської династії Капетингів. Другий син Роберта II, графа де Дрьо і де Брейн (онука французького короля Людовика VI), та його другої дружини Іоланди де Кусі. П'єр I був троюрідним братом [[Філіпп II Август|Філіппа II]], короля Франції.
Народився близько 1187 року у фортеці Дурдан. З дитинства для П'єра було обрано духовну кар'єру. Спочатку навчався в одному з монастирів біля
=== Герцог ===
Рядок 44:
У 1214 році Джон I, король Англії, висадився на континенті та рушив до гирла річки Луара. П'єр I завадив англійцям захопити Нант, проте не чинив перешкод руху Джона I до Анжу, а потім на з'єднання з Оттоном IV, імператором Священної Римської імперії. Після поразки останнього від французів у [[Битва під Бувіном|битві під Бувіном]] англійці відступили до своїх володінь, а герцог Бретані повернув захоплені Джоном I прикордонні бретонські фортеці.
П'єр I в ході свого правління зміг вивести Бретань з-під впливу Англії і Франції. З 1215 року вступив в конфлікт з впливовими феодалами
Він постарався зміцнити герцозьку владу за рахунок ослаблення впливу бретонських єпископів. За це він отримав своє прізвисько. У 1217 році П'єр де Дрьо починає боротьбу за владу з Ет'єном де Лабрюйером, єпископом Нантським. Герцог Моклерк дозволяв своїм службовцям грабувати й палити єпископські будинки, захоплювати землі та доходи, брати в полон священиків, погано обходитися з ними і навіть мучити. Єпископ і його капітул, вимушені залишити Бретань, шукали притулку в сусідніх єпархіях. Тому П'єр I отримав своє прізвисько «Моклерк», тобто «Поганий клірик». За таку політику його багаторазово відлучали від церкви місцеві єпископи, а з 1218 року до 28 січня 1220 року його було відлучено папою римським [[Гонорій III|Гонорієм III]].
| |||