Вікіпедія

Росохач (Чортківський район): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
твої прибирання шаблонів уже межують з вандалізмом! Ти не патрульний, не ставив цей шаблон і не настільки знаєш правопис
Немає опису редагування
Рядок 12:
| рада = [[ сільська рада]]
| код КОАТУУ = 6125587001
| зображення =
| зображення розмір =
| зображення підпис =
| облікова картка = [ ]
| розташування = Chortkiv Raion.svg
| опис розташування =
Рядок 21:
| mapy = 121
| засновано = 1785
| перша згадка =
| колишня назва =
| населення = 1 947
Рядок 31:
| поштовий індекс = 48560
| телефонний код = +380 3552
| катойконіми =
| день села =
| координати = {{coord|48|57|13|N|25|48|50|E|scale:30000|display=inline,title}}
| lat_deg = 48 || lat_min = 57 || lat_sec = 13
| lon_deg = 25 || lon_min = 48 || lon_sec = 50
| висота =
| ref-висота =
| водойма = р. [[Серет (притока Дністра)|Серет]]
| адреса = с. Росохач, Чортківський р-н, Тернопільська обл., 48580
| веб-сторінка =
| сільський голова =
| прапор =
| опис прапора =
| герб =
| опис герба =
| відстань до обласного центру =
| ref-відстань до обласного центру =
| відстань до районного центру = 13
| ref-відстань до районного центру =
| відстань до сільської ради =
| ref-відстань до сільської ради =
| станція = {{ст.|НагірянкаЯгільниця}}
| відстань до залізничної станції = 5
| схема =
}}
'''Росо́хач''' — [[село]] [[Чортківський район|Чортківського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]]. Розташоване на [[річка|річці]] [[Серет (притока Дністра)|Серет]], у центрі району. Центр [[Росохацька сільська рада (Чортківський район)|сільради]]. До села приєднано хутори Звіринець, Лучки, На Полі.
 
== Географія ==
== Розташування ==▼
Розташоване в долині, на берегах р. Серет (ліва притока Дністра), за 10 км від районного центру і 5 км від найближчої залізничної станції Ягільниця.▼
 
▲=== Розташування ===
== Назва ==
▲Розташоване в долині, на берегах р. [[Серет (притока Дністра)|Серет]] (ліва притока Дністра), за 10  км від районного центру і 5  км від найближчої залізничної станції [[Ягільниця (станція)|Ягільниця]].
Щодо походження назви села відомо кілька версій.
 
=== Етимологія ===
Одна:Назва. походить від прізвища його власника або засновника поселення Росохацького, інша – — від старезних високих і розсохлих дерев, мабуть, тополь, що росли тут у прадавні часи понад Серетом. Відомий краєзнавець [[Крищук Михайло Миколайович|Михайло Крищук]] у навчально-методичному посібникові “Топоніміка«Топоніміка Тернопільщини”Тернопільщини» (2011 р.) подав варіанти: від географічного терміна “розсоха”«розсоха» (розкоса) – — розвилка, роздвоєння, злиття; від рогатих лосів, яких у давнину звали росохачами, сохатими; від прізвища Россоха.є
 
== Хутори ==
* '''Звіринець''' –  — хутір, розташований за 3  км від села. У 1952  р. на хуторі – — 13 дворів, 49 жителів.
* '''Лучки''' –  — хутір, розташований за 1,5  км від села. У 1952  р. на хуторі – — 10 дворів, 42 жителі.
* '''На полі''' –&nbsp;&nbsp;— хутір, розташований за 1 &nbsp;км від села. У 1952 &nbsp;р. на хуторі –&nbsp;— 4 двори, 17 жителів.<ref>''Уніят В. Уніят, Федечко М. Федечко.'' Росохач // {{ТІМС|3|501}}</ref>
 
== Історія ==
 
=== Давні часи ===
Залишки давніх поселень на околицях села і його полях мають назви “За«За Білавиною”Білавиною», “На«На Лисі”Лисі», “За«За Лугом”Лугом», “На«На Берді”Берді». Тут знайдено крем’янікрем'яні знаряддя праці, мідну мотику і залишки гончарного посуду, що належать до часів трипільської культури (3-є тисячоліття до н. &nbsp;е.). Зникнення цих поселень свідчить про часті грабіжницькі наїзди на них кочівників.<ref>Археологічні пам'ятки Української РСР.&nbsp;— К.: Наукова думка, 1966.&nbsp;— С.&nbsp;313</ref><ref>Записки Наукового товариства ім. Шевченка.&nbsp;— Льві, 1937.&nbsp;— Т.&nbsp;154.&nbsp;— С.&nbsp;256</ref>.
 
=== Середньовіччя, Новий час ===
Перша письмова згадка –&nbsp;— 1564 &nbsp;р.
 
=== XX століття ===
За статистикою, у Росохачі в 1900 &nbsp;р. –&nbsp;— 1750 жителів, 1910 – 19331910—1933, 1921 – 17901921—1790, 1931 – 21331931—2133 жителі; у 1921 &nbsp;р. –&nbsp;— 353, 1931 – 4191931—419 дворів.
 
Деякі жителі Росохача на початку 20 XX&nbsp;ст. виїхали на заробітки до Канади.
 
У 1930-х рр. діяла клітина [[ОУН]], до якої належали І. Басістий, Д. Безпалько, Я. Білий, З. Винничук, К. Говіна, С. Гриців, Д. Нога, о. С. Оробець із синами і доньками, П. Підсядний, Я. Штиря, Д. Янчишин;
 
Розпорядженням міністра внутрішніх справ 4 жовтня 1929&nbsp;р. територія села збільшена за рахунок частини земель села [[Чортків|Старий Чортків]]<ref>[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19290740560 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 4 października 1929 r. o zmianie granic gmin wiejskich Czortków Stary i Rosochacz w powiecie czortkowskim, województwie tarnopolskiem.] {{ref-pl}}</ref>.
 
Під час пацифікації у 1930 &nbsp;р. польські жандарми знищили читальню, бібліотеку, нашкодили в господарствах голови читальні Д. Янчишина і пароха о. С. Оробця.
 
Після встановлення радянської влади у 1939 &nbsp;р. в Чортківській тюрмі органи НКВС розстріляли мешканця села Саву Пирожика.
 
Під час німецько-радянської війни загинули або про- пали безвісти у Червоній армії: ▼
* Євстахій Адамчук (1916 рнар. н.1916), ▼
* Антон Басістий (1911 рнар. н.1911), ▼
* Василь Батрин (1895 рнар. н.1895), ▼
* Іван Данилович (1908 рнар. н.1908), ▼
* Іван Миколайович (1913 рнар. н.1913), ▼
*Кіндрат Безпалько (нар. 1909),
*Михайло Безпалько (нар. 1910),
*Петро Безпалько (нар.1906),
*Антон (нар. 1904),
*Василь (нар. 1905),
*Микола (нар. 1907),
*Михайло (нар. 1917),
* Павло Мойейович (1905 рнар. н.1905), ▼
* Павло Федорович (1921 р. н.) і ЯкимБілий (1898 рнар. н.1921) Білі, ▼
*Яким Білий (нар. 1898),
*Іван Білик (нар. 1911).
 
▲Під час німецько-радянської війни загинули або про- пали безвісти у Червоній армії:
▲* Євстахій Адамчук (1916 р. н.),
▲* Антон Басістий (1911 р. н.),
▲* Василь Батрин (1895 р. н.),
▲* Іван Данилович (1908 р. н.),
▲* Іван Миколайович (1913 р. н.),
* Кіндрат (1909 р. н.), Михайло (1910 р. н.) та Петро (1906 р. н.) Безпальки,
* Антон (1904 р. н.), Василь (1905 р. н.), Микола (1907 р. н.), Михайло (1917 р. н.),
▲* Павло Мойейович (1905 р. н.),
▲* Павло Федорович (1921 р. н.) і Яким (1898 р. н.) Білі,
* Іван Білик (1911 р. н.) та інші – всього 97 жителів села.
В УПА воювали Іван Бегман, Микола й Павло Безпальки, Павло Білий, Ярослав Вусатий, Степан Гладій, Євстахій та Іван Кульчицькі, Данило Нога, Павло Підсадний, Мирослав Плішка, Володимир і Данило Прондюки, Антін та Сильвестр Штири й інші.
 
На початку 1970-х рр. у селі було створено підпільну організацію молоді&nbsp;— –«[[Росохацька “Росохацька група”група]]» з дев’ятидев'яти юнаків: Петра Винничука, Петра Вітіва, Андрія Кравця, Миколи Лисого, Володимира і Миколи Мармусів, Степана Сапеляка, Володимира Сеньківа, Миколи Слободяна, метою якої стали боротьба проти пануючого прокомуністичного режиму та протести проти розправ і репресій над українськими патріотами, створення Соборної Самостійної Української держави. В ніч на 22 січня 1973 &nbsp;р. на пам'ять про Акт Злуки 1919 &nbsp;р. (об’єднанняоб'єднання УНР і ЗУНР у соборну державу) учасники цієї організації підняли над Чортковом чотири синьо-жовті прапори і розповсюдили прокламації. За це сімох учасників було заарештовано й засуджено до різних термінів покарання. Напередодні 15-ї річниці проголошення незалежності України (2006 &nbsp;р.) восьмеро осіб –&nbsp;— членів Росохацької націоналістичної організації (двоє з них посмертно) нагороджені орденами “За«За мужність”мужність» 1 ступеня.<ref>[http://www.khpg.org/archive/index.php?r=1 Музей дисидентського руху]</ref>
 
== Освіта ==
За Австро-Угорщини функціонувала 2-класна школа з українською мовою навчання, за Польщі –&nbsp;— утраквістична (двомовна).
 
Нині діє Росохацька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.<ref>[https://te.isuo.org/schools/view/id/18520 Росохацька школа]</ref>
 
== Релігія ==
У 1564 році в селі вже була дерев'яна церква;
 
У 1784 р. було зведено нову дерев’яну церкву, що діяла до 1930-х рр.
 
=== Церква святителя Миколая Чудотворця УПЦ КП ===
Попередній храм, який знаходиться на місці теперішнього святого Миколая Чудотворця, відкрито наприкинці XIII століття. Тоді будівля була дерев'яною. Із зростанням кількості населення збудували кам'яний храм, який у XIX столітті належав до Сосулівської парохії.
Рядок 124 ⟶ 127:
У часи атеїзму церква закритою не була.<ref>с. Росохач. Храм свт. Миколая Чудотворця // {{Храми УПЦ КП Тернопільщина|373}}</ref>
 
=== Церква Перенесення мощей святого отця Миколая: УГКЦ ===
Храм збудований на поч. XX ст <ref>* Парафія с. Росохач. Церква святого Миколая / {{Шематизм Бучацької єпархії|}}</ref>.
 
1947—1990&nbsp;— парафія і храм перебували у [[РПЦ]].
Рядок 147 ⟶ 150:
* о. Богдан Шкільний (від 1998 донині)
'''Каплиці'''
* Каплиця Пресвятої Богородиці (1990 &nbsp;р., мурована) знаходиться на околиці села на високому пагорбі над р. Серет. До каплички веде мурована Хресна дорога. Сама капличка збудована навколо джерела.
* Каплиця Святого Миколая (1991 &nbsp;р., мурована).
 
== Пам'ятки ==
На східній околиці села, лівому березі р. Серет в урочищі “Лан”«Лан» є джерело підземних вод.
* “«[[Звіринець-Білецький|Звіринець Білецький]]”» (309 га) –&nbsp;— ботанічний заказник місцевого значення, місце проживання, відтворення та відновлення чисельності мислив- ських видів фауни.
* “Білавина”–«Білавина»– лісове урочище. До 1939 &nbsp;р. тут був лісовий будинок ґрафа Лянцкоронського, у радянські часи –&nbsp;— розміщувався дитячий піонерський табір.
 
== Пам'ятники ==
Рядок 159 ⟶ 162:
 
Споруджено:
* пам’ятникипам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1958 р.),
* першому голові правління колгоспу П. Безпальку (1969 р.,; скульптор В. Голофаєв);
* встановлено
** пам’ятнийпам'ятний хрест на честь Незалежності України (1991 р.);
 
== Соціальна сфера ==
 
Діяли читальня “Просвіти”«[[Просвіта|Просвіти]]» (від 1890 р.), при ній –&nbsp;— театральний і хоровий гуртки, філії товариств “Сокіл”«[[Сокіл (громадська організація)|Сокіл]]» (від 1907 р.), “Союз«[[Союз Українок”українок|Союз Українок]]», “Рідна«[[Рідна школа”школа, “СільськийУкраїнське педагогічне товариство|Рідна школа]]», «[[Сільський Господар (об'єднання)|Сільський господар”господар]]», “Луг”«[[Луг]]» та інших; кредитна спілка “Віра”«Віра», кооператива “Надія”«Надія» і молочарня.
 
У селі був фільварок ґрафів Лянцкоронських, діяли 2 млини і корчма. Мешканці займалися хліборобством і кошикарством; працювали кравці, шевці, ковалі та столярі.
 
У 1930-х рр. функціонувала польська організація “Стшелєц”«Стшелєц».
 
У 1940 &nbsp;р. в Росохачі примусово організовано колгосп, який відновив свою діяльність 1948 року.
 
Упродовж 1960–1980-х рр. у Росохачі діяли колгосп, млин, цегельний завод.
 
Нині працюють Будинок культури, біблі- отекабібліотека, ФАП, відділення зв’язкузв'язку, дитячий садочок “Малятко”«Малятко», колективно-пайове господарство ім. П. Безпалька, консервний завод, ЗАТ “Агропродукт”«Агропродукт», ПАП “Росохацьке”«Росохацьке», ПАП “Флора”«Флора», ТзОВ “Агропродукт«Агропродукт-2”2», ПП “Чародійка”«Чародійка», ТзОВ “Нектар”«Нектар», філія ЗАТ “Терно«Терно-Балт”Балт», ПП “Відпочинок”«Відпочинок», кооператив “Калина«Калина 101”101», торгові заклади: “ТеКо”«ТеКо», торговий дім DOMIK та інші.
 
== Відомі люди ==
Рядок 207 ⟶ 210:
== Література ==
{{Портал|Тернопільщина}}
* ''[[Мельничук Богдан Іванович (письменник та краєзнавець)|Мельничук Б.]]., Черніховський В.'' Росохач // {{ТЕС|3|198}}
* ''[[Мельничук Богдан Іванович (письменник та краєзнавець)|Мельничук Б.]]., [[Погорецький Володимир Антонович|Погорецький В.]]., [[Уніят Віктор Богданович|Уніят В.]]., Федечко М.'' Росохач // {{ТІМС|3|498-501}}
* {{SgKP|IX|761|Rosochacz (3)}}.&nbsp;— S. 761. {{ref-pl}}
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Росохач_(Чортківський_район)