Самсонов Григорій Валентинович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м вікіфікація
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Науковець
[[Файл:Самсонов.JPG|thumb|250px|right|Надгробок Григорія Самсонова на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] в [[Київ|Києві]].]]
| ім'я = Самсонов Григорій Валентинович
| ім'я_мовою_оригіналу =
| зображення =
| розмір =
| підпис =
| дата народження = 15.2.1918
| місце народження = Пушкін
| дата смерті = 22.12.1975
| місце смерті = Київ
| резиденція =
| громадянство =
| національність =
| галузь =
| заклад =
| alma mater =
| посада = <!--інша суспільно значуща посада-->
| відомий завдяки =
| звання =
| ступінь =
| керівник =
| учні =
| батько =
| мати =
| дружина =
| чоловік =
| діти =
| нагороди = {{Державна премія України в галузі науки і техніки}}{{Заслужений діяч науки і техніки УРСР}}
| автограф =
| примітки =
| сайт =
}}[[Файл:Самсонов.JPG|thumb|250px|right|Надгробок Григорія Самсонова на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] в [[Київ|Києві]].]]
{{othernames|Самсонов}}
'''Григорій Валентинович Самсонов''' (* {{ДН|15|2|1918}}, [[Пушкін]], [[Ленінградська область]]&nbsp;— †{{ДС|22|12|1975}}, [[Київ]])&nbsp;— вчений у галузі хімії й технології неорганічних матеріалів.
 
== Біографія ==
Народився в м. Пушкін (Ленінградська область).
 
По закінченні Московського інституту тонкої хімічної технології (1940) працював на різних посадах у Росії, з 1956 в Україні в Інституті металокераміки і спеціальних стопів АН УРСР, 1961-63&nbsp;— голова відділу технічних наук [[АН УРСР]], з 1962&nbsp;— професор [[КПІ|Київського Політехнічного Інституту]], з 1961&nbsp;— [[член-кореспондент]] [[АН УРСР]].
 
Діапазон наукових інтересів Григорія Валентиновича Самсонова надзвичайно широкий. Йому належать основоположні роботи в галузі хімічного зв’язкузв'язку тугоплавких сполук, які лягли в основу наукової концепції створення композиційних матеріалів на основі тугоплавких сполук з необхідними властивостями. Виконані ним фундаментальні дослідження з фізичної хімії тугоплавких сполук стали основою для виробництва і застосування близько 500 таких речовин у промислових масштабах.
 
Г.&nbsp;В.&nbsp;Самсоновим опубліковано 1400 наукових праць, близько 50 монографій і довідників. У світі практично немає монографій з тугоплавких сполук, яких не згадували би його роботи, і сьогодні його роботи мають високий індекс цитування.
 
Г.&nbsp;В.&nbsp;Самсонов підготував 170 кандидатів наук і 20 докторів наук, одержав світове визнання, був членом багатьох міжнародних наукових видань, стояв біля витоків створення Міжнародного інституту науки про спікання, нагороджений вищою нагородою Міжнародного Планзеєвського товариства порошкової металургії та медаллю ім. С.&nbsp;І.&nbsp;Вавилова, засновано премію ім. Г.&nbsp;В.&nbsp;Самсонова за найкращу статтю в журналі “Science«Science of Sintering”Sintering».
 
У 1968 році йому присвоєно звання заслуженого діяча науки і техніки УРСР, в 1972 &nbsp;р. став лауреатом Державної премії УРСР, вшанований преміями ім. Є.&nbsp;О.&nbsp;Патона, ім. П.&nbsp;Г.&nbsp;Соболевського, ім. Д.&nbsp;І.&nbsp;Менделєєва, був обраний почесним членом Сербського хімічного товариства, Вищої технічної школи у Відні, Міжнародного інституту науки про спікання.
 
Г.&nbsp;В.&nbsp;Самсоновим виховано блискучу плеяду наукових і педагогічних кадрів, керівників НДУ і промислових підприємств.
 
== Література ==
Рядок 26 ⟶ 57:
[[Категорія:Науковці КПІ]]
[[Категорія:Члени-кореспонденти АН УРСР]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]