Ісаак (син Авраама): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м доповнення
Доповнення з джерела
Рядок 21:
Ісаак був народжений Аврааму його дружиною Сарою, і був їхнім єдиним спільним сином. Коли Ісаак народився, Авраамові було 100 років<ref>[http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=but#r21 Бут. 21:5]</ref>. Він жив найдовше з трьох [[Біблійні патріархи|патріархів]]&nbsp;— 180 років<ref>[http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=but#r35 Бут. 35:28]</ref>. Ісаак був [[Обрізання|обрізаний]] своїм отцем через вісім днів після народження (Буття 21:1). Авраам влаштував велике святкування, у день, коли Ісаак був відлучений від материнського молока (Буття 21:8).
 
Сара вибрала ім'я Ісаак, бо коли ангел пообіцяв, що вона стане матір'ю у віці, старшому, ніж можливо мати дітей, вона про себе посміялася над пророцтвом. Коли дитина народилася, вона сказала: «Сміх учинив мені Господь: кожний, хто почує, буде з мене сміятися.»<ref>[http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=but#r21 Бут. 21:6]</ref>; за перекладом Короля Джеймса (англ.): «Сміх учинив мені Бог, кожен, хто почує, буде сміятися зі мною» («[http://en.wikisource.org/wiki/Bible_(King_James)/Genesis#Chapter_6 God hath made me to laugh, so that all that hear will laugh with me]»)). Вона вигодувала дитину сама і, щоб не дозволиладілити спадок з [[Ізмаїл (релігія)|ІзмаїловіІзмаїлом]] мати- спадоксином разом з ним,Авраама та вмовила Авраама вигнати його разом з його матір'юналожниці-єгиптянки [[Агар (наложниця Авраама)|Агар]] - вмовила чоловіка вигнати їх обох з табору Авраама.
 
Коли ІсаакуІсаак було підріс, Господь випробовував Авраама та наказав йому принести його сина у жертву<ref>[http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=but#r22 Бут. 22:1-14]</ref>. Авраам поклявся зробити так, взяв Ісаака та двох своїх слуг та пішов до місця, яке Господь мав йому показати. На третій день, побачивши те місце (можливо, що це була гора [[Морія]]), він взяв дрова для цілопалення, поклав їх на сина свого Ісаака, і сам взяв вогонь та ніж. Слугам же своїм сказав: «я й хлопець підем аж туди, і поклонимося, і повернемося до вас». Коли вони йшли удвох до гори, Ісаак сказав: «ось вогонь та дрова, але де ягня на цілопалення?». І відказав Авраам: «Бог нагледить ягня Собі на цілопалення, сину мій!»<br/>
Прийшовши на призначене місце, Авраам приготував жертовник, розклав дрова, зв'язав Ісаака та поклав його над дровами. Взявши у свою руку ніж, він простягнув руку, щоб зарізати сина. Але ангел господній озвався до нього з неба, і сказав йому: «Не чини нічого хлопцю, бо тепер я довідався, що ти боїшся Бога». Авраам підняв очі, та побачив барана, що заплутався рогами у тернях. Він взяв його, та приніс у жертву замість свого сина. І Авраам назвав те місце «Господь побачить» (Адонай іре).
 
Рядок 33:
 
=== У филистимлян ===
Коли настав голод у краю, де він жив, Ісаак був змушений йти до [[Герар]]у (Ґерару), де жив [[Авімелех]], цар філистимський, і так само як зробив раніше його батько, він назвав там Ревеку своєю сестрою, бо боявся, що його вб'ють через її красу. Згодом Авімелех, зрозумівшипобачив через вікно, що вонаяк була"Ісаак йогозабавляється дружиноюз Ревекою" (Буття 26:8), докоривпокликав Ісаакуйого до себе і докорив за брехню, таадже наказавчерез усьомуце народовіодин із філистимлян мало не ліг з Ісааковою жінкою, що накликало б гріх на народ Ґерари. Цар наказав не робити нічого Ісаакові та його дружині під страхом смерті.
 
Ісаак став дуже багатим та його стада помножились, і [[філістимляни]] з Герару почали так заздрити йому, що засипали всі колодязі, які викопалибули викопані рабами за часів його слугибатька Авраама. На прохання Авімелеха він пішов звідти та розбив свій табір у долині Герару, де викопав нові криниці, але і там йому двічі доводилось поступатись його колодцями герарським пастухам. Нарешті, він пішов до [[Версавія|Версавії]] (Беер-Шеби), де його слуги викопали криницю Шева, через що місто з тих пір так і називається. Там Господь з'явився йому та відновов обіцянку благословення і там його навідав Авімелех та уклав з ним мир.
 
=== Первородство Якова ===
У Бутті (25:29-34) сказано, що Ісав, будучи голодним, продав Якову за їжу своє первородство ("І Яків дав Ісавові хліба й сочевичного варива. А той з'їв, і випив, і встав та й пішов. І знехтував Ісав первородство своє.").
Ісаак, коли зістарився (йому було тоді 137 років) і мав вже дуже поганий зір, покликав Ісава, свого старшого та улюбленого сина, і послав його у поле за здобиччю, щоб насититись смачною стравою, та благословити Ісава. Але поки Ісав полював, Ревека дала Якову приготованої козлятини, вбрала його у одежу Ісава та поклала йому на руки та на шию волохату шкуру козлят. Яків пішов до Ісаака, і той, почувши запах Ісава та обмацавши його руку, поїв та поблагословив його, не дізнавшись про підставу. Тож Ісаак зміг дати Ісаву тільки менше благословення: «Без родючої землі буде твоя оселя, і без роси, що падає з неба. Ти житимеш з меча твого і будеш на послугах у твого брата. Але станеться, що звільнишся, скинеш ярмо з свого карку.»<ref>[http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=but#r27 Бут. 27:39-40]</ref>.
 
Згодом, Ісаак, коли зістарився (йому було тоді 137 років) і мав вже дуже поганий зір, покликав Ісава, свого старшого та улюбленого сина, і послав його у поле за здобиччю, щоб насититись смачною стравою, та благословити Ісава. Але поки Ісав полював, Ревека дала Якову приготованої козлятини, вбрала його у одежу Ісава та поклала йому на руки та на шию волохату шкуру козлят. Яків пішов до Ісаака, і той, почувши запах Ісава та обмацавши його руку, поїв та поблагословив його, не дізнавшись про підставу. Тож Ісаак зміг дати Ісаву тільки менше благословення: «Без родючої землі буде твоя оселя, і без роси, що падає з неба. Ти житимеш з меча твого і будеш на послугах у твого брата. Але станеться, що звільнишся, скинеш ярмо з свого карку.»<ref>[http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=but#r27 Бут. 27:39-40]</ref>.
 
Ісаак жив після цього ще сорок три роки, і послав Якова до Месопотамії взяти собі дружину зі своєї родини.