Гіпатія: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Erud (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 16:
Складно уявити, що на цю надзвичайно розумну, красномовну та гарну жінку чекала така трагічна участь – починалося «полювання на відьом». Іпатія опинилася у центрі війни релігій. Час її життя видався на самісінький кінець античного світу. Якщо ви пам'ятаїте, люди античності були язичниками. Але на той час, коли жила Іпатія, почала поширюватися християнська віра. Язичники та їх культура жорстоко переслідувалися. Для християн в ті часи усілякі знання, крім догматів та віри, були незрозумілі. Нещадно знищувалися цінності античної культури. В 391 році за наказом єпископа Феофіла стратили олександрійський храм Серапейон з усім книжковим скарбом. В [[394]] р. імператор [[Феодосій Великий|Феодосій]], отримавши від християнської церкви прізвисько «Великий», відмінив [[Олімпійські змагання|Олімпійські ігри]], зламавши багаторічну традицію греків. Багато античних храмів, пам'ятників великої стародавньої культури, було зруйновано.
Вагомість Іпатії не подобалася духовенству, так як вона викладала філософію язичників – вчення неоплатоніків. Її головним ворогом був архієпископ Кирилл, який поширив плітки про те, що Іпатія чаклунка. Пізніше був знайден привід для страти. Був вбитий якийсь монах на ім’я Гієрака. Кирило звинуватив Іпатію в причетності до вбивства. Це спричинило істерику серед
При житті Іпатії її сучасник та земляк поет Феон Олександрійський присвятив їй теплу епіграму:
| |||