Туманський Федір Йосипович: відмінності між версіями

 

== Життєпис ==

Закінчивши студії, Туманський повернувся в Україну, де дістав звання [[бунчуковий товариш|бунчукового товариша]], 1778—1779, «по вибору всея Малороссии», організував «Топографічний опис» Гетьманщини й склав детальні анкети-програми для збирання історико-географічних, економічних, етнографічних, а також природознавчих й антропологічних відомостей. З цим проектом Туманського були пов'язані топографічні описи намісництв колишньої Гетьманщини 1780-их pp. (праці Д. Пащенка, О. Шафонського, П. Симоновського та ін.). Обраний 1779 членом-кореспондентом Петербурзької Академії Наук, Туманський розгорнув широкі плани культурно-наукової праці в Україні. Наприкінці 1779 — на початку 1780 р. він висунув проект [[Академічна книгарня у Глухові|Академічної Книгарні в Глухові]], який був здійснений, і цікавий «План о заведений в Малороссии … Академического Собрания», свого роду зародку Української Академії Наук (цей проект не був здійснений). Тоді ж Туманський мав намір написати «полную историю Малороссии», у зв'язку з чим звертався до Петербурзької АН з проханням вислати йому до Глухова відповідні архівні джерела та інші матеріали. Але Академія поставилася до цього проекту скептично, і він не був реалізований. Після ліквідації Гетьманщини Туманський розвинув широку наукову й літературно-видавничу діяльність у Петербурзі: 10 томів «Собрания разных записок и сочинений о Петре Великом», видання низки журналів, зокрема «[[Российский магазин|Российского Магазина]]» (1792—1794), в якому уміщено чимало важливіших матеріалів до історії України, серед них [[Літопис Граб'янки]]. Ці праці й публікації здобули Туманському поважне ім'я в науковому світі. 1801 Туманський вийшов у відставку й оселився на своєму хуторі коло Глухова, але й далі брав участь у літературно-публіцистичній діяльності українських патріотів Лівобережжя («Записка на оборону дворянських прав украинского шляхетства»). Похований у Глухові.