Дисципліна (лат. disciplina) суспільна - певний порядок поведінки людей, що відповідає нормам права і моралі, що склалися в суспільстві, або вимогам якої-небудь організації.
Дисципліна є необхідною умовою нормального існування суспільства; завдяки дисципліні поведінку людей приймає впорядкований характер, що забезпечує колективну діяльність і функціонування [[Соціальна організація|соціальних організацій]]. У суспільстві завжди існує загальнообов'язкова лисциплінадисципліна і спеціальна дисципліна — обов'язкова лише для членів певної організації (трудова, партійна, військова тощо). Дисципліна завжди визначається пануючими суспільними стосунками і служить для їх підтримки.
Розрізняють внутрішню дисципліну, або самодисципліну, дисципліну з міркувань вигоди і дисципліну з примусу. Внутрішня дисципліна передбачає глибоке засвоєння (інтеріорізациюінтеріорізацію) членами суспільства норм, регулюючихщо регулюють поведінку людей. Підтримується без зовнішніх санкцій і примусових заходів. «… Підпорядкування може, при ідеальній свідомості і дисциплінованості учасників загальної роботи, нагадувати більше м'яке керівництвокерування диригента» (Ленін В. І., Повне зібрання творів, 5 видавництво, т. 36, с. 200). Дисциплінована людина має внутрішню потребу слідуватидотримуватися прийнятимприйнятих нормамнорм поведінки і в разі їх недотримання відчуває розкаяннямуки совісті, провину і т. д. На відміну від внутрішньої Д., Д. з міркувань вигоди і Д. з примусу опираються на зовнішні санкції — позитивні або негативні. Член суспільства або організації може слідувати нормам і розпорядженням лише з розрахунку на матеріальне або яке-небудь інше заохочення або прагнучи уникнути покарання. Зрештою, дисципліна визначається мірою поєднання особистих інтересів членів суспільства, їх потреб і виконуваних ними соціально обумовлених норм поведінки. Якщо ці норми не стають внутрішніми пружинами дій індивідів, виникають різного роду відхилення в поведінці, які або регулюються за допомогою механізмів соціального контролю, або можуть привести до змін і ломки існуючих норм і інститутів. Проте суспільно шкідливою може виявитися і надмірно жорстка Д., оскільки в цих умовах члени суспільства позбавляються творчої ініціативи, а суспільна система втрачає необхідну гнучкість.
