Альфонс Журден (граф Тулузький): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
правопис
правопис
Рядок 63:
1142 році підтримав повстання Раймунда I де Бо проти графа Провансу, в результаті чого почалася тривала війна (до 1150 року), яка привело до значного послаблення й плюндрування графства Прованс. Того ж року вирішив побратися з Ерменгардою Нарбонською задля приєднання цього володіння. Проти цього виступили віконти Каркассону, Родезу і Альбі, яких підтримав граф Барселони. Почалася війна, яка завершилася 1143 року підписання миру, за яким Нарбон повернуто Ерменгарді, що вийшла заміж за бернарда Андузе, двоюрідного брата Вільгельма VI, сеньйора Монпельє.
 
1144 року заснував місто Монтобан. Того ж року вступив у конфлікт з містянами Монпельє, що були невдаволені діями свого сеньйора, васала графа Тулузького. В цій ситуації католицька церква стала на бік містян. 1145 року з'являються перші відомості про єретиків-катарів. Того ж року бернар Клервоський звертався до Альфонса I журден з намагання переконати того розпочати переслідування катарів. Втім, граф тулузиТулузи не прореагував., за це його зибралисязбиралися відлучити від церкви. Задля виходу з цієї ситуації Альфонс Журден 1146 року на зборах в Везле пообіцяв приєднатися до хрестоносців в Палестині й Сирії.
 
У 1147 році приєднався до учасників Другого хрестосовго походу. Його шлях пролягав Італією та візантійською імперією. В константинополі він затримався, проводячи перемовини з імператором [[Мануїл I (візантійський імператор)|Мануїлом I]]. Лише 1148 року прибув до міста Акра. Втім тут постійно мав конфлікт з одним з очільників хрестового походу — Людовиком VII, королем Франції.