Вікіпедія

Сластіон Опанас Георгійович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 10:
| Місце народження = [[Бердянськ]], [[Російська імперія]]
| Дата смерті = 24.9.1933
| Місце смерті = [[Миргород]], [[УРСРУкраїнська РСР]], [[СРСР]]
| Національність = [[українець]]
| Громадянство = {{RUSold}} → {{UNR}} → {{URSRUSSR}}
| Жанр =
| Навчання = [[Петербурзька Академія мистецтв|Академія мистецтв]]
Рядок 24:
| Сайт =
}}
'''Опанас Георгійович Сластіон''' ({{ДН|14|1|1855|2|1}}, [[Бердянськ]], [[ЗапорізькаРосійська областьімперія]]  — {{ДС|24|9|1933}}, [[Миргород]], [[ПолтавськаУкраїнська областьРСР]], [[СРСР]]) — український [[маляр]] і [[графіка|графік]] романтично-народницького напряму, [[етнограф]], [[архітектор]] і [[педагог]]. Батько [[Сластіон Юрій Опанасович|Юрія Сластіона]].
 
У різних джерелах використовувалося також написання прізвища ''Сластьон'', ''Сластьонов''.
 
== Біографія:bnn'gbc ==
Вчився спершу у батька, [[реставратор]]а і церковного живописця, а сусід-музи́ка і художник Анастас Смоктій учив [[кобзарство|кобзарству]]. В 1874-1882-му продовжив навчання в [[Петербурзька академія мистецтв|Петербурзькій Академії Мистецтв]], де відшукав чимало відомостей про [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]], його посмертну маску тощо. Працюючи у технічному комітеті Військового міністерства (1887—1900), Сластіон мав змогу вивчати матеріали про [[Військо Запорозьке|українське козацтво]].
 
E 1897—1900 — голова Українського клубу в Петербурзі.
 
З 1900-го викладав у [[Миргородський художньо-промисловий коледж імені М.В.Гоголя|Миргородській художньо-промисловій школі імені Миколи Гоголя]]. Приятелював та листувався з [[Яворницький Дмитро Іванович|Дмитром Яворницьким]]<ref>[http://slavia.do.am/Biblioteka/Knyga_Evarnizki/1.pdf Вибрані місця із листування академіка Д.&nbsp;І.&nbsp;Яворницького]</ref>. Багато років їздив по Україні, змальовував та збирав зразки народного мистецтва, фольклорний матеріал та записував на фонографі спів і гру [[кобзар]]ів ([[Колесса Філарет Михайлович|Філарет Колесса]] використав ці записи у ''«Матеріалах до української етнології»'', тт.&nbsp;13, 14, 1913); сам він артистично виконував [[Дума|думи]]. Зібрані матеріали опрацьовував як альбоми: української і запорізької старовини, орнаменту, вишивок, різьби, кераміки, архітектурних мотивів.
 
[[Файл:Slastion Illustration for Shevchenko's Haidamaky.jpeg|міні|ліворуч|260пкс|Ілюстрація до поеми Шевченка «Гайдамаки». 1886]]▼
 
Сластіон&nbsp;— автор статей в українських журналах «[[Киевская старина|КСт.]]», «[[Рідний край (журнал)|Рідний край]]», газеті «[[Рада (газета)|Рада]]» та інших&nbsp;— псевдоніми ''«Опішнянський гончар»''. Також публікувався в російських журналах (зокрема, про кобзарство і [[кобзар]]ів з їхніми портретами), підготував матеріал до книги ''«Українські народні думи»'', т.&nbsp;І (1927); автор книг ''«Мартинович. Спогади»'' (1931) і ''«Портрети українських кобзарів»'' (опубл. 1961).
Рядок 43 ⟶ 41:
[[Маляр]] українських краєвидів і жанрових сцен: ''«Українка»'', ''«Проводи на Січ''» (1886), ''«Миргород»'' (1901), ''«Вечір. Село»'' (1904), ''«Зима на Чернігівщині»'', ''«На Волині»'' тощо. Його малярство позначене впливом [[Товариство пересувних художніх виставок|передвижництва]], але з національною тематикою.
 
E 1906-го належав до гурту ілюстраторів київського сатиричного журналу «[[Шершень (журнал)|Шершня]]», згодом працював у багатьох українських видавництвах, зокрема в часописі «[[Рідний край (журнал)|Рідний край]]» [[Олена Пчілка|Олени Пчілки]].
 
До 100-річчя з дня народження Шевченка Сластіон виступив ініціатором зведення пам'ятника поету в [[Миргород]]і, брав участь у зборі коштів.
 
У 1920-х pp. за проектом митця збудовано будинок курорту в Миргороді та ще низку споруд. Сластіон заснував місцевий [[Миргородський краєзнавчий музей|Мистецько-промисловий музей]] (1920), якому подарував свою збірку, організував [[Перша селянська капела бандуристів імені Тараса Шевченка|Першу селянську капелу бандуристів імені Тараса Шевченка]] (1928).
 
24 вересня 1933&nbsp;р. Опанас Георгійович помер, поховано його на Троїцькому кладовищі Миргорода.
 
== Творчість ==
Рядок 66 ⟶ 64:
 
=== Архітектурна творчість ===
У 1902—1903 Сластіон підтримував [[Кричевський Василь Григорович|Василя Кричевського]] в боротьбі за [[Український архітектурний стиль|український національний стиль]] [[Будинок Полтавського губернського земства|будинку Земства]] у [[Полтава|Полтаві]]. 1910—1913&nbsp;— проектував низку сільських громадянських будинків в українському стилі (наприклад, у [[Великі Сорочинці|Великих Сорочинцях]]).
 
[[Файл:Сластион.jpg|міні|праворуч|260пкс|Проект облицювання школи у Лохвицькому земстві. 1910]]
 
У 1913—1916 роках Сластіон створив серію проектів [[Школи Лохвицького земства|земських шкіл для Лохвицького повіту]] на 1, 2, 3 та 4 класи<ref>[http://alyoshin.ru/Files/publika/4enelik/4enelik_13.html#sla Визначні майстри українського архітектурного модерну. Опанас Георгійович Сластіон.]</ref>. Навчальним закладам було надано яскравого національно орієнтованого вигляду, вони побудовані у стилі [[Український архітектурний модерн|українського архітектурного модерну]]. Ці школи мають характерну ознаку&nbsp;— шестикутні вікна і вежі, цегляний декор на фасаді повторював український народний візерунок<ref>[http://www.radiosvoboda.org/a/27978656.html Українські школи Сластіона: за що руйнували?] // Радіо Свобода 10.09.2016</ref>. Проекти були затверджені Лохвицьким земством і набули поширення у [[Лохвицький повіт|Лохвицькому]] ([[Чорнухинська волость (Лохвицький повіт)|Чорнухинська волость]]) та [[Лубенський повіт|Лубенському повітах]]. З більш ніж 90 затверджених проектів реалізовано було понад 30. Одними з найвизначніших були школи в [[Западинці (Лохвицький район)|Западинцях]], [[Бодаква|Бодакві]], [[Піски (Лохвицький район)|Пісках]]. Економічно виразні в художньому значенні, вони мали стіни, прикрашені цегляним орнаментом, трапецієподібними вікнами, дахами із заломами та високими шпилями над баштами, які підкреслювали головні входи до шкіл. Приклад побудови цих шкіл викликав низку запозичень і повторень в інших регіонах, зокрема на [[Черкащина|Черкащині]], [[Київщина|Київщині]] та [[Миколаївщина|Миколаївщині]].
 
У 1914—1916 роках у Ніжині побудовано [[Будинок електростанції (Ніжин)|будинок першої в Ніжині міської електростанції]].
 
== Вшанування пам'яті ==
У 1965&nbsp;р. на могилі О.&nbsp;Г.&nbsp;Сластіона (Троїцьке кладовище міста Миргорода) встановлено залізобетонний пам'ятник (автор&nbsp;— А.Убийвовк), у 1989-му його замінили гранітним (автор&nbsp;— Р.&nbsp;А.&nbsp;Гусаренко).
 
У Миргороді відкрито меморіальні дошки, присвячені О.&nbsp;Г.&nbsp;Сластіону<ref>[http://histpol.pl.ua/ru/kniga-pamyati/kniga-pamyati-i-skorbi/kniga-pamyati-tom-12?id=2977 Сластіон О. Г. // Книга пам'яті Полтавської області]</ref>.
Рядок 84 ⟶ 83:
== Галерея ==
<gallery widths="200px" heights="200px">
▲[[Файл:Slastion Illustration for Shevchenko's Haidamaky.jpeg|міні|ліворуч|260пкс|ІлюстраціяЗображення до поеми Шевченка «Гайдамаки». 1886]]
Файл:Slastion-River Khorol (1907).jpg|Річка [[Хорол]]
Файл:Гайдамаки 1886 іл. Сластіон 4.jpg|Зображення до поеми Шевченка «Гайдамаки». 1886
Файл:Гайдамаки 1886 іл. Сластіон 9.jpg|Зображення до поеми Шевченка «Гайдамаки». 1886
Файл:Гайдамаки 1886 іл. Сластіон 6.jpg|Зображення до поеми Шевченка «Гайдамаки». 1886
Файл:Provody na Sich.jpg|Проводи на січ[[Січ]]
Файл:Slastion.jpg|
</gallery>
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Сластіон_Опанас_Георгійович