Великі Чорнокінці: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Aeou (обговорення | внесок) м якісь сліди копіпасти чи що |
|||
Рядок 49:
== Назва ==
За леґендою, до початку другої половини 17 ст. село називалося Боднарі, згодом — Чорні Коні. Під час холери виникла чутка: якщо село тричі оборати чорними
== Історія ==
Рядок 86:
1936 р. в пошуках заробітків до Канади виїхало із села 19 осіб, до Арґентини — 3 мешканці. У 1939 р. більшовики ліквідували родове гніздо Богуцьких, ґрафа Козєбродського заарештували. Протягом 1939—1941 рр. у Чортківській тюрмі органами НКВС замордовано місцевих мешканців Миколу Божка, Івана Галущака, Ярослава Ковальського, Івана Кулика, Романа Собківа та Степана Янішевського; 20–21 липня 1941 р. розстріляли в [[Умань|Умані]] Володимира Ільницького, Володимира і Михайла Клопотів, Петра Колоса, Андрія Процентного, Івана Хабу й Антона Шмиголя. Навесні 1941 р. у Великих Чорнокінцях радянська влада примусово створила два колгоспи (голови правління одного з них — Михайло Пазюк і Петро Галушка, іншого господарства — Іван Козоріз і Дмитро Коваль). Від 7 липня 1941 р. до 23 березня 1944 р. Чорнокінці — під німецькою окупацією. Замість колгоспів нова влада організувала ліґеншафт. Під час нацистської окупації із села вивезли на примусові роботи до Німеччини Михайла Гевака, Василя Грабця, Євгенію Михайлик, Марію Петровську, Марію Собків, які згодом повернулися додому.
На початку літа 1943 р. через село пройшло
У 1943 р. Петро Хамчук («Бистрий») створив
Протягом 1940–1950-х рр. загинули героїчною смер- тю понад 50 мешканців села, які належали до ОУН та УПА. В УПА воювали Євгенія Ангел, Петро Береза, Іван Бод- нар, Петро і Семен Божки, Григорій та Степан Галушки, Михайло Гапічук, Григорій і Петро Грабеці, Василь Гука- люк, Іван Гуменюк, Федір Данилишин, Євген, Зеновій та Михайло Довбенки, Володимир Ірха, Михайло
У дивізії «Галичина» воювали Іван Бішко, Володимир Гукалюк, Михайло Кучер, Ярослав Пашківський, Іван П'єнтак, Іван Рейчук, Петро Собків та Петро Хамчук.
|