Дзонг-ке: відмінності між версіями

}}

'''Дзонґ-ке''', або '''дзонґкха''' (самоназва: རྫོང་ཁ) — офіційна мова королівства [[Бутан]]. Термін «дзонґ-ке» цією ж мовою означає «мова, якою говорять у ''дзонґах''», [[дзонг]]и — монастирі-фортеці в Бутані. Мова належить до [[Сино-тибетські мови|сино-тибетської]] мовної сім'ї й своєю структурою найбільш близька до [[Тибетська мова|тибетської]].

Дзонґ-ке є рідною мовою мешканців восьми західних [[дзонгхаг]]ів Бутану ([[Вангді-Пходранг (дзонгхаг)|Пходранг]], [[Пунакха (дзонгхаг)|Пунакха]], [[Тхімпху (дзонгхаг)|Тхімпху]], [[Гаса (дзонгхаг)|Гаса]], [[Паро (дзонгхаг)|Паро]], [[Хаа (дзонгхаг)|Хаа]], [[Дагана (дзонгхаг)|Дагана]] і [[Чукха (дзонгхаг)|Чукха]]). Носії цієї мови також мешкають недалеко від індійського міста [[Калімпонг]] ([[Західний Бенгал]]) та в деяких селищах штату [[Сіккім]], на територіях, що протягом деякого часу належали Бутану. Дзонґ-ке обов'язкова для вивчення у всіх школах Королівства Бутан.

У графіці дзонґ-ке зазвичай використовується бутанськая версія [[Тибетське письмо|тибетського письма]].