Олександр (Іноземцев): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
стиль |
||
Рядок 1:
{{персона}}
'''Митрополит Олександр''' (в миру '''Ніколай Іванович Іноземцев'''; *[[1882]]/1887, [[Тобольська губернія]], [[Російська імперія]] — † лютий [[1948]], [[Мюнхен]], [[Німеччина]]) — український, російський та польський релігійний діяч. Єпископ [[Польська православна церква|Польської православної церкви]], митрополит УАПЦ.
Рядок 10 ⟶ 9:
Народився 1882 (за іншими даними 1887) в Тобольській губернії Російської імперії. Закінчив [[Тобольська духовна семінарія|Тобольську духовну семінарію]] і [[Санкт-Петербурзька духовна академія|Санкт-Петербурзьку духовну академію]] зі ступенем кандидата богословія (1909–1913). Прийняв [[чернечий постриг]] [[1912]]. [[Ієродиякон]], [[ієромонах]] (1912). Після закінчення, залишився при [[Санкт-Петербурзька духовна академія|Петербурзькій академії]] на посаді помічника інспектора.
Коли єпископ [[Георгій (Ярошевський)]] з посади ректора [[1917]] призначений на кафедру єпископа Мінського і Турівського РПЦ, він викликав [[архімандрит]]а Олександра в [[Білорусь]] і призначив
Згодом емігрував в [[УНР]], де перебував у Харкові. Наприкінці [[1919]] супроводжував [[архієпископ]]а (майбутнього [[митрополит]]а Георгія Ярошевского), який покинув [[Харків]] перед його захопленням червоною армією. Потім з [[Новоросійськ]]а відплив [[16 січня]] [[1920]] в [[Стамбул]].
=== Діяльність у Польщі ===
У серпні [[1921]] емігрував до Польщі, яка тоді контролювала основну частину території Київської митрополії. Секретар
Хіротонізований [[4 червня]] 1922 митрополитом Георгієм Ярошевським і архієпископом [[Діонісій (Валединський)|Діонисієм (Валединським)]] на єпископа Люблінського ПАПЦ.
Рядок 23 ⟶ 22:
Після того, як у вересні [[1939]] сталінські війська окупували західну Україну і Білорусь, Російська Православна Церква розгорнула інтенсивні заходи для підпорядкування єпархій на цих територіях. На окуповану Волинь прибув патріарший екзарх, архієпископ Миколай Ярушевич, місцевих ієрархів було змушено приїхати до Москви і скласти там заяву вірності Московській патріархії. Не зробили цього лише двоє: архієпископ Поліський Олександр Іноземцев та єпископ Луцький [[Полікарп (Сікорський)]].
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] був одним з творців [[Українська Автокефальна Православна Церква (1942-1944)|Української Автокефальної Церкви]] під предстоятельством митрополита [[Полікарп (Сікорський)|Полікарпа (Сікорского)]] ([[1942]]). Голова церковного
Протягом цього собору архієпископами Полікарпом Сікорським і Олександром Іноземцевим були висвяченні в єпископи: архімандрит [[Никанор (Абрамович)]] (9-лютого) і архімандрит [[Ігор (Губа)]] (10 лютого).
| |||