[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
правопис
Рядок 40:
 
=== Володарювання ===
З самого початку Тахмасп II опинився у складній ситуації: йому довелося протистояти Мір Махмуду, новому шаху в Ісфагані, на Кавказі місцеві володарі лише номінально визнавали владу Тахмаспа II, російські війська захопили Дербент, прибережні землі Азербайджану. Незабаром Османська імперія почала підготовку до вторгнення. Для усунення численних небезпек шах вимушен був 1723 року підписати Петербурзьку угоду, за якою відмовлявся на користь Російської імперії від ДербентуДербента, Баку, ШирвануШирвана, Гіляні, МазендерануМазендерана, АстрабадуАстрабада. Натомість імператор Петро I пообіцяв допомогу проти Мір Махмуда, але нічого не зробив для допомоги Тахмаспу II.
 
У 1725 страчено практично усіх членів династії Сефевідів за наказом Мір Махмуда, у 1726 новий володар Ісфагану — [[Ашраф-шах|Мір Ашраф-шах Хотакі]] наказав стратити батька Тахмаспа II. На той час влада шаха поширювалася лише на Тебриз, деякі райони АстрабадуАстрабада. Реальну військову підтримку надало плем'я каджарів.
 
У 1726 на службу до Тахмаспа II перейшов [[Надир Шах|Надир-хан]] з кизилбаського племені афшар, якого було призначено намісником Мазандаран і Хорасана. Надир вбив свого суперника Фатх Алі-хана Каджара і прийняв титул Тахмасп-кулі хана («Хан — раб Тахмаспа»), тим самим демонструючи відданість шаху.