'''«Третій Рим»''' — релігійно-політична доктринальна [[міфологія]] ([[міф]], міфологема) 16 — 17 ст., яка малювала Москву «вершиною світової історії» та мала за практичну ціль підкріпити легітимність претензій Москви на «Візантійську спадщину».
Автором концепції вважається митрополит московский [[Зосима (митрополит Московський)|Зосима]] «Бородатий» (помер в 1496). Чернець [[Філотей (монах)|Філотей]], духовникголовний ідеолог великого князя Василія Івановича, близько 1500 року надав цій формулі закінченного вигляду, сформулював політичну доктрину «третього Риму». Згідно Філофея, людська історія складається з трьох періодів імперії: перший [[Рим]] (де Рим - столиця античної [[Римська імперія|Римської імперії]]), другий Рим ([[Константинополь]] як столиця [[Візантія|Візантії]]) і третій Рим (Москва як столиця майбутньої імперії). У той момент, коли навколо Москви складеться нова світова імперія, історія людства завершиться, бо, вважав Філофей, «четвертому Риму не бувати» («Два убо Рима падоша, а третій стоит, а четвертому не быти»).
