Рижани (Житомирський район): відмінності між версіями

== Історія ==

Згадується в актах Литовської метрики від [[1501|1501 року]] під назвою Грежань{{sfn|Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область|1973|с=214}}, в інших документах&nbsp;— також під назвами Резань або Грижани. У [[16 століття|XVI столітті]] селище було центром [[волость|волості]], яка належала литовським магнатам Сапегам. У 1549 році князь [[Семен-Фрідріх Пронський]] отримує Грижани та землі волості з селами Солодирі та Горошки в заставу від Гліба Івановича Сапеги. По смерті Семена Пронського маєток у Грижанах переходить у власність сина [[Олександр-Фрідріх Пронський|Олександра-Фрідріха Пронського]], на честь якого Горошки певний час називаються Олександрополем. Ще за життя Олександра Пронського розпочинаються судові процеси з Левом Сапегою щодо права власності на маєтки у Грижанах та Олександрополі, а по його смерті у 1595 році продовжуються його спадкоємцями. З [[1607]] року волость переходить у власність литовських магнатів Сапег, які перенесли свою резиденцію до селища під назвою Хорошки або Горошки (нині&nbsp;— [[Хорошів (смт)|Хорошів]])<ref>''Горошківщина&nbsp;— перлина українського Полісся''. Краєзнавча хрестоматія Володарськ-Волинського району Житомирської області. Житомир, вид-во «Волинь», ПП «Рута», 2005. ISBN 966-8059-52-2</ref>.

 

3 листопада 1921 року упродовж [[Другий зимовий похід|Листопадового рейду]] через Рижани проходила кінна сотня Антончика Подільської групи (командувач [[Чорний Сергій Іванович|Сергій Чорний]]) [[Армія Української Народної Республіки|Армії Української Народної Республіки]]<ref>Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року.&nbsp;— Київ: Видавництво «Стікс», 2011.</ref>.