Проєкт MOSE: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Zvr (обговорення | внесок) |
Zvr (обговорення | внесок) |
||
Рядок 21:
Метою проекту MOSE є вирішення проблеми повені, від якої з давніх часів страждає Венеція та інші містечка і села на узбережжі лагуни щоосені, щозими та щовесни. Хоча приплив в басейні лагуни нижчий, ніж в інших районах світу, де він може досягати до 20 метрів, феномен може стати значним якщо він пов'язаний з атмосферними і метеорологічними чинниками, такими як тиск і вплив [[бора|бори]] (північно-східного вітру, що дме з боку [[Трієст]]а) або [[сірокко]] (гарячого південно-східний вітер), який проштовхує хвилі у Венеціанську затоку. Феномен також посилюється дощами і прісною водою, проникаючою в лагуну з водозбірного басейну на 36 притоках представлених річками і каналами.
Збільшення частоти та інтенсивності повеней також пов'язано з іншими природними і штучно створеними причинами, які видозмінюють гідравлічну або геоморфологічну структуру лагуни, такими як осідання ґрунтів і евстатичне коливання рівня моря (протягом XX століття земля в лагуні опустилася на 23 см щодо середнього рівня моря); великий ерозійний вплив моря як результат деяких рукотворних заходів для полегшення портової діяльності (буни, штучні канали) і створення промислового району Маргеріт і збільшення підмивання причиною чого стали теплоходи. Створення промислового району Порто-Маргера. У майбутньому явище високої води може ще більше ускладнитися через передбачуване зростання рівня моря в результаті глобального потепління
Надзвичайно висока повінь спостерігалася в місті в різні роки протягом усього XX століття: повінь в листопаді 1966 року (194 см), 1979 (166 см), 1986 (158 см), 1951 (151 см), 1936 та 2002 (147 см ), 1960 (145 см), 1968 і 2000 (144 см), 1992 (142 см), 1979 (140 см). Всі величини були зафіксовані на станції ''Punta della Salute'' у Венеції, де спостереження за приливами ведеться з 1897 року.
== Примітки ==
| |||