|
|commander2= [[Хусейн-паша]]
|strength1=30 тис. поляків і литвинів, 300 литовських татар.
|strength2= 35 тис. турківосманів, 120 гармат
|casualties1= 1,5 тисячі
|casualties2= вціліло 5 тис. турківосманів, решта убиті або полонені
}}{{Otheruses|Битва під Хотином (значення)}}
{{Польсько-турецька війна (1672—1676)}}
'''Битва під Хотином''' сталася [[11 листопада]] [[1673]] у ході [[Польсько-турецька війна 1672-1676|польсько-турецької війни 1672—1676]]. Об'єднане коронне і литовське військо під командуванням коронного великого гетьмана [[Ян III Собеський|Яна Собеського]] розтрощило дощенту турецькуосманську армію на чолі з [[Хусейн-паша|Хусейном-пашею]] (близько 35 тисяч чоловік), що укріпилася в колишньому польському таборі Речі Посполитої часів [[Хотинська війна|першої Хотинської битви в 1621 році]].
== Перед битвою ==
[[Файл:Polish-Ottoman war 1672-1673.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Польсько-турецька війна, дії 1672 та 1673 років]]
Султану не вдалось зібрати військо до осені 1673 року. Через неможливість завершити похід до початку холодів зібрані війська отримали наказ перезимувати у таборах. Військо паші Сілістрії мало перебути зиму у таборі біля Хотинської фортеці. ПольськаАрмія арміяРечі Посполитої, що нараховувала близько 30 тисяч солдатів під командуванням коронного великого гетьмана [[Ян III Собеський|Яна Собеського]], форсувала Дністер і підійшла швидким маршем під Хотинську фортецю на початку листопада 1673 року. Фортеця була добре пристосована до оборони: розташована у вигині [[Дністер|Дністра]], із середньовічними мурами посиленими земляними шанцями, побудований на місці колишнього польського табору Речі Посполитої часів Хотинської війни за півстоліття до цієї облоги. Перші атаки на турецькіосманські позиції відбулися [[10 листопада]], але вони були лише розвідкою боєм розташування супротивника. Головна битва відбулася наступного дня, коли Собеський вдарив на турківосманів, змучених негодою та безсонням.
== Битва ==
[[Файл:Battle of Khotyn 1673.PNG|міні|ліворуч|200пкс|Битва під Хотином 1673 року]]
Після того, як військо Собеського тривожило обложених нічною симуляцією атак, на світанку [[11 листопада]] Собеський особисто повів військо в атаку у сніговій заметілі. Після залпу польських гармат Речі Посполитої піхота та спішені драгуни вдарили на вали турецькогоосманського табору, збивши ворога з позицій та утворивши в шанцях проходи для атаки кінноти. У проломи на валах і шанцях ринула [[Гусари (рід кавалерії)|гусарія]] гетьмана [[Станіслав Ян Яблоновський|Станіслава Яблоновського]]. ТуркиОсмани відповіли контратакою кінних [[Сипахи|сипахів]], але не змогли вистояти удару важкоозброєної гусарії, і скоро битва розгорілася по всьому турецькомуосманському табору та у фортеці. У зв'язку з панікою, яка охопила турецькеосманське військо, Хусейн-паша наказав відступати на іншій бік [[Дністер|Дністра]]. Але єдиний міст у Хотині був пошкоджений вогнем польської артилерії Речі Посполитої і завалився під вагою втікачів. Лише кільком тисячам турківосманів з усього 35-тисячного війська вдалося втекти до зайнятого туркамиосманами [[Кам'янець-Подільський|Кам'янця]]. [[Файл:Historia Wojkska Polskiego. Battle of Chocim 1673.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Мапа битви]]
Решта турецькоїосманської армії була вибита або потрапила у полон. Втрати військ Речі Посполитої були значно менші, при тому що в результаті було здобуто сильно укріплену фортецю (Хотинський замок здався 13 листопада) із великими запасами продовольства і військового реманенту.
== Наслідки ==
Хотинська битва закінчилася повною перемогою польсько-литовсько-руського війська Речі Посполитої, але це не призвело до перемоги у війні, і не призвело до оволодіння [[Кам'янець-Подільський|Кам'янцем]]. Але перемога підняла престиж Речі Посполитої в Європі, престиж гетьмана Яна Собеського, який отримав прізвисько «Хотинський лев», і допомогло йому у обранні на польський трон Речі Посполитої, адже на день битви у [[Львів|Львові]] помер король [[Міхал Корибут Вишневецький|Михайло Корибут-Вишневецький]].
== Бібліографія ==
| 