Таганрог: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 73:
[[1774]] року за [[Кючук-Кайнарджійський мирний договір|Кучук-Кайнарджійським мирним договором]] увійшов остаточно до складу Російської імперії. Після заснування [[Севастополь|Севастополя]] втратив значення військово-морської бази, натомість розвинувся на великий зовнішньо-торговельний порт (головним чином, вивіз пшениці).
Із [[1802]] — центр [[Таганрозьке градоначальництво|Таганрозького градоначальництва]], що входило до складу української [[Катеринославська губернія|Катеринославської губернії]] (до [[1887]] року); економічний характер міста — торговельно-промисловий, з кінця [[19 століття]] осередок метал. і машинобудівніцтво та інші заводи, на яких у [[1900]]-их pp. працювало бл. 6000 робітників. [[1871]] року у Таганрозі засновано один з найбільших банків Російської імперії — [[Азовсько-донський банк]]. У [[1887]]–[[1920]] — округове місто Області Війська Донського, З 1920—1925 місто Таганрог входив до складу Донецької губернії, Україна.
Як центр заселеної українцями округи Таганріг був деяким осередком українського життя: у [[1905]]–[[1915]] роках тут діяла українська громада (За переписом [[1926]] року [[українці]] в Таганрозі становили 34,6 % всього населення, а в усьому окрузі — 71,5 %; [[росіяни]] — 55,2 % і 21,9 % відповідно). У [[1920]]–[[1924]] роках Таганріг входив з усією округою до складу [[УСРР|УРСР]], [[1924]] від неї відокремлений і приєднаний до [[РСФРР|РРФСР]]; з [[1937]] року у складі [[Ростовська область|Ростовської області]].
| |||