Матрона Московська: відмінності між версіями

'''МатронаМатр́она Московська''' (Матрона Димитрівна Никонова, [[1885]], село Сербіно, Епіфанського повіту (зараз Кимівський район) Тульської губернії - — [[2 травня 1952]], [[Москва]]) - — одна з найбільш шанованих православних святих жінок, сліпа прозорлива свята.

Батьки  — Димитрій та Наталія, селяни  — були людьми віруючими, але жили бідно. У сім'ї було четверо дітей: Іван, Михайло, Мария і Матрона. Матрона була наймолодшою і пізньою дитиною. Село, в якому народилася майбутня сподвижниця знаходиться за 20 км від [[Куликового поля]].

Сім'я жила нужденно, тож коли мати дізналася, що у неї буде четверта дитина, вона вирішила позбутися її. Оскільки вбивство дитини до народження було неможливим в силу благочестивості матері, то вона вирішила віддати її після народження до притулку князя Голіцина в сусідньому селі Бучалки. Але жінці привидівся віщий сон, у якому дочка, яка ще не народилася, з'явилася у вигляді білої птахи з людським обличчям і закритими очима та сіла на праву руку матері. Прийнявши сон за знамення, богобоязлива жінка відмовилася від думки віддати дитину до притулку. Дочка народилася сліпою, але мати любила своє "«дитя нещасне"».

При хрещенні дівчинку було названо Матроною в честь преподобної [[Матрони Константинопольської]], гречецької сподвижниці V століття, день пам'яті якої святкується [[9 листопада]] (за новим стилем - — [[22 листопада]]).

Матрона була не просто сліпа, у неї взагалі не було очей. Впадини були закриті міцно стуленими повіками, як у тієї білої птиці, яку бачила її мати уві сні. Дівчинка мала на тілі випуклість у формі натільного хрестика. Коли Матрона була немовлям, по середам і п'ятницям вона не приймала годування груддю від матері.

У дитинстві Матрона мала неприємне спілкування із однолітками, які дражнили її за фізичну ваду. Проте із 7 - — 8-річного віку у дівчинки відкрився дар прозорливості та зцілення хворих.

У підлітковому віці Матрона мала нагоду подорожувати. Її брала із собою у паломництво дочка місцевого поміщика, віруюча дівчина Лідія Янькова. Завдяки цьому Матроні вдалося побувати у [[Києво-Печерській Лаврі]], [[Троїцько-Сергієвій Лаврі]], у [[Петербурзі]] та інших містах, і святих місцях Росії.

У [[1889]] році Матрона мала зустріч із святим праведним [[Іоанном Кронштадтським]]. Після закінчення служби у Андріївському соборі Кронштадту святий попросив народ розійтися перед 14-річною Матроною, яка ішла до солії та вголос сказав: «Матронушка, іди-іди до мене. Ось іде моя зміна - — восьмий стовп Росії».

[[1925 року ]] Матрона переїжджає до міста [[Москви]]. Оскільки обидва брати брата Матрони вступили в партію, Михайло став сільським активістом, то присутність у їх будинку блаженної, яка весь час приймала людей, стало для братів неприпустимим. Брати боялися репресій, тож заради них, та батьків (мати Матрони померла у 1945 році), блаженна переїхала у столицю. Прописки і постійного місця проживання вона не мала, тому проживання в таких умовах були дуже виснажливими.

* Ульянівська вулиця (у сім'ї священника Василя та її послушниці Пелагеї);

* П'ятницька вулиця;

* район [[Сокольники]] (у літній фанерній будові);

* Вишняковський провулок (у підвалі у племінниці);

* район Нікітських воріт;

* район Петрівсько-Разумовське;

* місто [[Сергіїв Посад]] (старовинна назва - — Загорськ) (у племінника Івана);

* район Царицено;

* район Арбат, Староконюшенний провулок (старовинна дерев'яна будівля, що належала Є.М. Ждановій та її дочці Зінаїді).

У 1939 - — 1940 роках Матрона попереджала усіх, що буде війна, та російський народ переможе. А коли розпочалася війна, то сказала, що у місто [[Тулу]] німці не увійдуть, що потім і сталося.