Балак: відмінності між версіями

 

Вживана менш освіченими [[поляки|поляками]] [[Дрогобич]]а, [[Борислав]]а та інших міст [[Галичина|Галичини]]. Найхарактерніша його риса — насиченість лексики українськими словами (загально-українськими і діалектними) і великий вплив [[українська фонетика|української фонетики]] («chlib» замість «chleb», «h» замість «g» у багатьох словах та інші). З українським міським діалектом балак мав також спільні запозичення німецьких слів, особливо пов'язаних з австрійськими реаліями в адміністрації, економіці, військовому побуті. У багатьох випадках балак перетворювався в мішану польсько-українську говірку, особливо коли нею користувалися люди українського походження. Стилізація під балак була головним засобом індивідуалізації тексту творів деяких польських прозаїків із [[Західна Україна|Західної України]] ([[Анджей Хцюк]], [http://krytyka.com/cms/front_content.php?idart=1063 Атлантида: Розповідь про Велике Князівство Балаку]) і авторів гумористично-ліричних віршів та пісенних текстів (Мар'ян Гемар). Почасти з польської літератури, а почасти з говірки львівських українців старшого покоління елементи балака запозичують останнім часом окремі львівські українські письменники ([[Винничук Юрій Павлович|Ю. Винничук]]).