Ферма (конструкція): відмінності між версіями

нема опису редагування
[перевірена версія][перевірена версія]
м (уточнення)
Немає опису редагування
'''Фе́рма''' ({{lang-fr|ferme}}, від {{lang-la|firmus}} — «міцний», «сильний») — [[Тримкість|тримальна]] геометрично незмінна [[конструкція]], що складається з прямолінійних [[стрижень (механіка)|стрижнів]], вузлові з'єднання яких в розрахунках вважаються [[шарнір]]ними.
 
Стрижні у вузлових ферм з'єднуються жорстко: [[зварювання]]м, [[болт]]ами, [[заклепка]]ми, [[фасонка]]ми чи взагалі роблячи всю ферму монолітною конструкцією. Попри це, експерименти показують, що згинальні моменти в прямолінійних стрижнях значно менші порівняно з поздовжніми зусиллями. Тому у практичних розрахунках згинальнівеличинами моментизгинальних моментів нехтують і при побудові розрахункової схеми ферми припускають, що у вузлах встановлені ідеальні циліндричні [[шарнір]]и.
 
== Призначення ферм ==
 
Ферми застосовують головним чином у будівництві (покриття промислових і цивільних будівель, ангарів, вокзалів, ринків, спортивних споруд, прогінні елементи залізничних і автодорожніх мостів, вежі, крани, нафтові вишкибашти, опори ліній високовольтних мереж, гідротехнічні затвори та ін.), а також як [[Тримкість|тримальні]] конструкції [[Машина|машин]] і [[механізм]]ів. За видом матеріалу ферми бувають металеві, залізобетонні, дерев'яні та комбіновані.
 
При використанні ферм як [[Тримкість|тримальної]] системи споруди вибирають такі конструктивні рішення, які передбачають передачу навантаження лише у вузлах ферми, щоб уникнути прогинів стрижнів. Тоді у стрижнях ферми виникають тільки поздовжні зусилля розтягу-стиску. Відсутність згину стрижнів дозволяє обирати менші розміри їх поперечного перерізу порівняно зі стержнями, що працюють на згин. Завдяки цьому витрати матеріалу у фермах менші ніж у балках, вони легші за масою, зате трудомісткість їх виготовлення більша.
== Конструкції ферм ==
 
Точки сполучення стержнів ферми називають вузлами. Стрижні, що розташовані по контуру вгорі і внизу ферми утворюють відповідно ''верхній і нижній пояси'', а стрижні, що розташовані між поясами ферми утворюють ''решітку''. Решітка складається з похилих стрижнів — ''розкосів'' та вертикальних — ''стоянівстояків''. Розтягнуті стоянистояки інколи називають ''підвісами''. СтояниСтояки та розкоси, що розташовані біля опор, називають опорними. Горизонтальна проекція відстані між опорами ферми називається [[Прогонова будова|прогоном]]. Горизонтальна проекція відстані між суміжними вузлами верхнього або нижнього поясів називається відповідно верхньою або нижньою панеллю. Найбільша відстань між вузлами верхнього і нижнього поясів — висота ферми.
 
За своїм окресленням ферми можуть бути з паралельними, трикутними, полігональними (багатокутними) або з криволінійними поясами, та поясами трапецоїдної форми — однопохиліодносхилі іта двопохилідвосхилі.
 
За характером опорних закріплень розрізняють балкові, консольні, консольно-балкові, розпірні ферми.
Для визначення [[внутрішні сили|внутрішніх зусиль]] ферми розсікають перерізом її вузли або окремі частини і розглядають умови їх рівноваги під дією [[зовнішні сили|зовнішніх сил]] і внутрішніх зусиль. Перерізи слід проводити так, щоб рівняння рівноваги були з одним невідомим, що дозволяє уникнути сумісного розв'язування системи рівнянь.
 
Визначення зусиль у стержнях ферм складних конструкцій можна виконувати ''методом можливих переміщень'', або ''на основі енергетичних підходів або при допомозі програмних комплексів на основі [[Метод скінченних елементів|методу скінченних елементів]].''.
 
== Посилання ==
109

редагувань